Бандера і теперішні «бендери»

17.09.2020 23:56
Бандера і теперішні «бендери»

В 45-му, коли мій прадідусь прийшов із фронту, окрім в’язки хвороб він приніс додому маленькій доньці відріз шерстяної тканини, мав також годинник і солдатський одяг. Ближче до вечора на подвір’ї показався сусід. Це був дядько Михід, який мовив: «Казали хлопці, щоб ти віддав усе, що приніс із війни». Діватися було нікуди.

Такими були реалії воєнного та післявоєнного часу. Але, як виявилося у світлі недавніх подій, багато «бендер» є й по сьогодні серед нас. То хто ж вони насправді? Очима громадянина Російської Федерації «бендера» виглядає приблизно так: мешкає в «западенщінє», звідки «нєвозбранно» просочуються у справжню Україну, намагаючись створити видимість масовості й удаючи, немов усі українці спілкуються тільки українською і, до того ж, ще й думають своєю головою. Співпрацюють зі всіма нечистими силами, включно і з Люцифером. Харчуються переважно мертвими москалями і євреями, рідше – поляками, п’ють їхню кров. На свої бендерівські свята катують і їдять немовлят раніше закатованих і з’їджених москалів, євреїв та ляхів.

Тепер стає зрозумілою поведінка «власть імущих» чинів Росії. Введення військ не підлягає обговоренню. Адже ще два-три рази «бендери» побенкетують – і на південному сході України не буде вже кого захищати.

А які ненажери ці «бендери»! Кільком сотням Правого сектору один мільйон росіян Криму подавай лише на сніданок та обід. Ввечері лише кісточки валятимуться. Саме тому на кордонах з Україною уже міститься приблизно 200 тисяч російських вояків, готових до «захисту» своїх співвітчизників на нашій землі.

Простежмо, наскільки серйозно оцінюють «бендерів» східні сусіди. Військові сили України налічують 40 тисяч солдат. Доплюсуємо стільки ж уже зголошених до мобілізації добровольців. Разом – 80 тисяч. Тобто 120 тисяч російських військовослужбовців планується кинути на нейтралізацію приблизно однієї тисячі радикальних націоналістів. Виходить, щоб знищити одного «бандерівця», потрібно 120 російських солдат. От думаю: вони такі недалекі чи непрофесійні? Хоча, може бути все. Видно, гени передаються з покоління в покоління. У збройній боротьбі 40-50-х років теж зустрічалися абсурдні каральні акції.

*****

У селі Річиця, що на Рівненщині, близько 200 енкаведистів мали затримати Івана Величка – одного самітника, який не належав до жодного повстанського загону. Дізнавшись, що він удома, його помешкання оточили в три ряди. Вмовляння батька і брата зазнали фіаско. Тоді російські окупанти підпалили хлів, де переховувався Величко. Майор, який керував операцією, мав на шиї автомат. Нервуючи, ходив вперед-назад. І тут він припустився помилки – надто близько підійшов до хліва. Величко продер дірку у снопах на даху і зіскочив прямо на майора, зірвавши з його шиї автомат та «прошивши» чергою прямо на місці. Потім він скочив у дим, який стелився понад землею, застрелив ще одного енкаведиста і щез. Це була неабияка ганьба, що дві сотні карателів не змогли затримати одну людину, та ще й втратили при цьому керівника операції.

Тому пропоную шановному пану Путлеру, зважаючи на масовість руху сучасних бендер і користуючись попередніми розрахунками для стовідсоткової гарантії захисту прав та свобод росіян на території України збільшити кількість дислокованих військовослужбовців на кордоні нашої держави до 280 тисяч солдат. У розрахунку 200 осіб на одного сучасного «бендеру».

Але повернімось до історії мого прадіда. З моменту, як сусід забрав небагаті здобутки ветерана війни, пройшло не так багато часу, а у селі почали гомоніти про нове платтячко дочки та вихваляння модним годинником горе партизана. Пройде не так багато часу – і всі народи світу побачать: із Путіна такий захисник, як із Михода – Бандера!

Михайло Мельничук,

студент 4 курсу спеціальності “Журналістика”

філологічного факультету ТНПУ ім. В. Гнатюка.

Останні новини