4ebed7efffc0e4484ba2a62c9aa5f0c1.jpg
49cc71f707a57070b6e1ec9be66577e7.jpg
Наші в світі
Наші в світі

Наші в світі (12)

У польcькому мicтi Хвaщино пiд Гдaнcьком групa полякiв нaпaлa нa укрaїнцiв, що приїхaли туди нa зaробiтки.

Найбільше заробітчан з Тернопільщини працює у Росії, Польщі, Італії та Португалії.

Тим часом Польща вводить нові правила працевлаштування іноземців. Однією з причин змін стали порушення українцями актуальних правил, повідомляє expres.ua з посиланням на polsha24.com

Запрошення на роботу в Польщу будуть видавати за новими правилами: роботодавцю доведеться заплатити за запрошення, а також вносити соціальне і медичне страхування.

Працевлаштування іноземців на підставі спрощеної процедури, відомої як оформлення за заявою роботодавця, спричиняє багато порушень, вважає Національна інспекція з праці. Ця процедура дозволяє громадянам шести країн, в тому числі Білорусі, України та Росії, працювати в Польщі протягом 6 місяців поспіль протягом року.  

Завдяки мінімуму формальностей і низької вартості цей вид запрошення дуже популярний як серед роботодавців, так і серед іноземців. Однак спрощена процедура породжує велику кількість зловживань, - каже головний інспектор з праці Роман Гедройц. - За 2015 рік на підставі 20 тисяч заяв, зареєстрованих в повітових інспекціях праці, було виявлено, що більше 30% іноземців не стали працювати у роботодавця, який звертався за заявою на роботу для них. Великою проблемою є також фіктивні заяви на роботу. Національна інспекція з праці хоче гарантувати іноземцям хоча б мінімальний захист і пропонує ввести нові правила, - пояснює Роман Гедройц. - Національна інспекція з праці пропонує нововведення для сезонної і короткочасної роботи іноземців, відповідно до якої вони зможуть працевлаштуватися виключно на підставі договору праці. Також запропоновані цивільно-юридичні угоди, на основі яких роботодавець буде платити соціальну і медичну страховки.    

Міністерство сім'ї та праці поінформувало, що законодавча поправка найближчим часом надійде на розгляд уряду. Міністерство виступає проти безкоштовних заяв роботодавця на отримання дозволу на роботу для іноземця і пропонує замінити їх платними запрошеннями. Перевірка Національної інспекціі з праці показала, що найбільшу групу незаконних працівників серед іноземців становлять громадяни України.  

Незаконно працюють в Польщі також серби, білоруси і росіяни, а також громадяни КНДР. Інспектори з праці провели перевірку в 2 700 компаніях, де працевлаштовані близько 24 700 іноземців.

ІТАЛІЯ ВИЗНАЛА УКРАЇНСЬКІ ВОДІЙСЬКІ ПРАВА

Тепер тернополяни, як і всі українці, які проживають в Італії, зможуть обміняти водійські посвідчення без іспитів.

Про це на своїй сторінці в Facebook написав міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, повідомляє intermarium.com.ua За його словами, Кабмін затвердив угоду з урядом Італії про взаємне визнання та обмін посвідчень водія.

Він нагадав, що досі з українським водійським посвідченням можна було їздити по Італії не більше року, а потім потрібно було отримувати національні права, здавши теоретичний і практичний іспити і заплативши від 600 до 1000 євро.

Аваков додав, що подібний договір між Україною і Іспанією діє вже шостий рік.

Угода з Італією передбачає, що громадяни України, які легально проживають в Італії, а також громадяни Італії, які, відповідно, проживають легально в Україні, зможуть обміняти свої національні водійські посвідчення на аналогічні документи країни проживання.

Дія угоди поширюється на громадян України, які:

• легально проживають в Італії

• є резидентами країни менше чотирьох років,

• мають дійсні українські посвідчення водія.

Обмеження:

• обміну не підлягають недійсні або підроблені документи;

• громадяни, які за станом здоров’я не можуть керувати автотранспортом, не зможуть скористатися процедурою обміну прав;

• обмін обмежується лише тими категоріями автотранспорту, які вказані в національних правах.

Він підкреслив, що нова угода не скасовує норму закону, згідно з якою українці в Італії та італійці в Україні, не мають права користуватися національними водійськими посвідченнями більше року після отримання офіційної реєстрації. Однак тепер обмін буде здійснюватися без здачі теоретичного і практичного іспитів і, відповідно, без витрат на їх оплату.

“Процедура обміну буде займати певний час, оскільки для з’ясування дійсності документів буде проводитися спеціальна перевірка. При видачі нового італійського водійського посвідчення, українське буде вилучатися. Відповідно, італійці будуть здавати національний документ при отриманні українського”, - додав Аваков.

Для громадян України обмін проводитиметься на території Італії в представництвах Автоінспекції (Motorizzazione Civile) за місцем проживання.

Про історичну подію в Україні інформуватимуть — бій на горі Лисоня впродовж серпня - вересня 2016 року поширять близько чотирьох тисяч радіо-аматорів з 50-ти країн світу, повідомляє Тернопільська ОДА.

На сьогодні вже отримано ліцензію-дозвіл від Українського державного центру радіочастот (УДЦР) на роботу колективної радіостанції Бережанської станції юних техніків - спеціальним позивним сигналом (СПС)

«Для всіх радіоаматорів світу існує один простір, в якому всі обмінюються позивними сигналами, що відображають окрему культурну чи історичну подію держави. Саме QSL - картка стане чудовим сувеніром - підтвердженням участі у радіо - зв'язках, а також міститиме дані про бій на горі Лисоня», повідомляє ініціатор ідеї - керівник гуртків станції юних техніків Ігор Грицишин

Над дизайном картки працювала креативна художниця Мар'яна Івасіків

Виготовлення радіо - картки з нагоди 100-річчя з часу боїв за гору Лисоня тиражем чотири тисячі буде здійснено за сприяння Бережанської міської ради.

Ігор Грицишин також виступить в рамках гутірок військово - патріотичного табору «Лисоня» та розповість таборовикам про радіо - аматорський зв'язок.

 

Вже 26 - 31 липня 2016 року в польському місті Краків стартуватимуть масові заходи духовного і культурного характеру, присвячені світовим Дням молоді, повідомляє Посольство України в Польщі.

З метою покращення умов обслуговування громадян при перетині польсько-українського кордону на період проведення світових Днів молоді, митна служба Республіки Польща розробила інформаційні буклети, які доступні на веб-сайтах: http://www.krakow2016.com/ua/duties, www.granica.gov.pl 

Крім цього, подорожуючі можуть використовувати мобільний додаток Granica, який є доступний на мобільних пристроях з операційними системами типу iOS, Android, Windows, IPhone в магазинах систем App Store, Google Play, Windows Phone Store (інформація є доступна також в українській версії). Перетин кордону в пунктах пропуску буде здійснюватися по спеціальних смугах руху, позначених інформаційними знаками з логотипом Світових днів молоді.

Особлива увага митних органів Республіки Польща звертається на встановлені заборони та обмеження щодо ввезення на територію ЄС продуктів харчування, продуктів тваринного походження (м’яса, копченостей, консерви, виробів, що містять м’ясо, молочні продукти), навіть невеликі кількості яких будуть вилучатись та підлягати подальшій утилізації в спеціально виділених для цього місцях.   

Найбільша кількість заробітчан з Тернопільщини перебуває у Польщі, особливо у місцевостях недалеких від українсько-польського кордону. До них, зокрема, звернулось духовенство УГКЦ.

Слава Ісусу Христу!

Дорогі у Христі Брати і Сестри!

Від довгого вже часу ми є свідками великої мандрівки народів - втечі від війни, або біди людей з Близького Сходу, які примушені залишати свої хати та рідний край. їхня мандрівка закінчується часто втратою найціннішого добра, яким є життя своє, чи близьких осіб та розірванням зв’язків з тим, що рідне і близьке.

Недоля сьогоднішніх втікачів наводить на думку лихоліття нашого народу, як у давні часи так і тепер. Українці розсіяні по цілому світі. Вони є в обох Америках, де перші економічні емігранти з Галичини прибули на початку XX століття в пошуках кращої долі. Ще скоріше багато наших співбратів доля примусила шукати місця для себе та своїх близьких на південних територіях сучасних Балкан. Годі зчислити українців злочинно виселених на безмежні та холодні землі делекого Сибіру. Від біди та горя українці мандрували по цілому світі також після Другої світової війни та знаходили для себе місце у різних країнах західного світу. Близько пів мільйона наших людей було переселених у половині сорокових років минуло століття з рідних земель, тзв. Закерзоння, на Радянську Україну. Решта, біля 150-ти тисяч людей, були примусово виселені з Лемківщини, Перемищини, Любачівщини на західні землі післявоєнної Польщі в наслідок акції Вісла.

На жаль, на цьому скитальщина нашого народу не закінчилась. Пам’ятаємо масові виїзди нашої молоді у вісімдесятих роках з Польщі до вільного світу. Залишило нас тоді майже ціле покоління молоді. Від дев’яностих років розпочалась мандрівка нашого народу з України, яка триває до сьогоднішнього дня. Мільйони людей у пошуках праці продовжують виїжджати з України на Захід та у різні інші частини світу, щоб заробити кошти на утримання своє і своїх близьких та забезпечити їм гідне життя. Неодноразово відбувається це коштом великої внутрішньої травми з причини необхідності залишати своїх близьких та свій рідний край. Трапляється, що шукаючи кращої долі емігранти гублять своє здоров’я або навіть життя. Ще частіше втрачають вони свої родини, які вбиває довга розлука.

Українців можна сьогодні зустріти, мабуть, у всіх країнах Західної Європи, Північної і Південної Америк та Австралії. Українці є також в Росії, в Азії, на Близькому Сході та на африканському континенті. В багатьох країнах, наприклад, в Іспанії, Португалії та Італії, треба від самого початку творити структури нашої Церкви.

На наших очах сотні тисяч українців прибувають також до Польщі, щоб тут знайти працю, або розпочати навчання у вищих навчальних закладах. Не дивує вже нікого, що на вулицях польських міст дуже часто чути українську мову, на рівні, або навіть й частіше, як інші чужі мови. Також в багатьох наших церквах помітно збільшилось число вірних, які відвідують їх у неділі.

Радіємо з присутності у наших храмах побратимів з України та одночасно відчуваємо, що їхня присутність є для нас - нашої Святої Греко-католицької церкви, для мирянських організацій та для всіх українців, які народились і живуть в межах Польщі - одночасно великим даром і ще більшим викликом. Неодноразово задаємо собі питання, яким чином можемо допомогти нашому народові, який так численно приїжджає з України до Польщі?

Даючи відповідь на це запитання усвідомлюємо собі передусім, що новоприбулі мігранти з України є для нас нашими братами- сестрами, яких ми зобов’язані прийняти з відкритими руками та гарячими серцями у наших парафіяльних спільнотах. Наші церкви є для вас, дорогі брати і сестри, відкритими і ми хотіли б, щоб ви почувались у нас, як у себе вдома. Хочемо зробити для вас відкритими також наші парафіяльні зали - світлиці, щоб ви мали можливість зустрічатись не лише з співтоваришами по недолі у скитальщині, але також у спільноті з нашими парафіянами, які народились та ціле своє життя прожили у Польщі. Тому звертаємось з закликом до наших священиків та мирян, щоб парафіяльні церкви і громади були відкритими для наших братів і сестер з України та щоб парафіяльні спільноти були готовими прийняти з доброзичливістю кожну особу, яка приїжджає до Польщі з України. Закликаємо також наше духовенство і наших мирян, щоб всюди там, де є така потреба, дати можливість новоприбулим з України зустрічатись в парафіяльних приміщеннях так, як це вже діється у багатьох наших парафіях. Там, де немає відповідніх світлиць потрібно прийняти відповідні заходи, щоб мати змогу користатися з приміщень українських громадських організацій, якщо такі є, або з приміщень інших громадських організацій, чи з римо- католицьких парафіяльних залів.

Однак найперше потрібно, щоб ніхто з осіб які приходять до наших церков, не почувався в них чужим, непотрібним та самотнім. Священикам та парафіянам потрібно звернути доброзичливу увагу на кожного емігранта з України, який відвідає нашу церкву. Потрібно дати їм відчути, що вони знайшлися в родині близьких та прихильних їм осіб.

Ми однак є свідомі, ще не у всіх містах Польщі є греко-католицькі парафії. Координати тих, які існують, можна знайти на наших єпархіальних сайтах: www.cerkiew.net.pl та www.cerkiew.org, або на інтерактивній світовій карті нашої Церкви, приміщеній на загальноцерковному сайті www.mар.ugcc.ua. Там подані

координати багатьох наших парафій в Україні, в Польщі та в інших країнах. Звертаємось з гарячим проханням до наших заробітчан з України, яким прийшлось шукати праці чи науки у Польщі, подавати до єпископських Консисторій в Перемишлі та у Вроцлаві інформації де є вірні нашої Церкви, які потребують душпастирської допомоги греко-католицького духовенства.

Наші парафіяльні спільноти повинні бути відкритими для вірних нашої Церкви з України, але також самі заробітчани повинні шукати своєї церкви всюди там, де кинула їх доля. Як буде таке бажання і потреба то ми готові розпочати заходи, щоб відкрити нові парафії всюди там, де знаходиться громада новоприбулих. Контакт до наших єпископських Консисторій можна знайти на згаданих вище єпархіальних сайтах.

Закликаємо також наших заробітчан з України активно включатись в життя наших парафій у Польщі. Перш за все, запрошуємо до участі у щонедільних та святкових Службах Божих. Не можна присвячувати увесь час лише на працю та на збільшення заробітку. Потрібно призначити також час на відпочинок та на це, щоб згідно з Божими заповідями вшанувати святий день. Запрошуємо також громадян України, які перебувають тепер у Польщі, вкючатись у діяльність наших церковних хорів, парафіяльних душпастирських рад та різних установ, які діють при парафіях. Також ви, заробітчани, маєте найкращий контакт зі своїми співтоваришами заробітчанської недолі, яким можете та повинні пригадувати про обов’язок відвідувати церкву та вести християнське життя.

Батькам, які зі своїми родинами приїхали до Польщі з України, хочемо пригадати, що їхнім обов’язком є, щоб їхні діти брали участь у навчанні катехизму і то не лише до часу Першої Сповіді та Першого Причастя, але також протягом всіх класів початкової, гімназіяльної та середньої шкіл. Ваші діти повинні теж брати участь у вивченні рідної мови. Суботні школи знаходяться у всіх більших наших осередках. В іншому випадку може дійти до ситуації, що Ваші діти, які народились в Україні, забудуть рідну мову. Студентську молодь з України гаряче запрошуємо брати участь у катехитичних зустрічах організованих для молоді при наших парафіях.

Дорогі у Христі брати і сестри!

Наші предки, які майже сімдесят років тому були насильно виселені в рамках акції Вісла з рідних земель і були приречені на повну асиміляцію, зберегли, у великій мірі, аж досі свою церковну і національну ідентичність. Завдяки цьому маємо сьогодні у Польщі Митрополію, дві єпархії та близько 150 парафій УГКЦ. Могло так статись тому, що наші предки були людьми глибокої віри, любили свою Церкву та мали в собі інстинкт самозбереження. Наші діди і наші батьки за всіляку ціну намагались із трудних часах комуністичного режиму творити парафіяльні структури рідної Церкви, святкувати церковні празники у своїй церковні традиції та зберігати рідну мову у родинах.

Сьогодні така любов до Церкви, детермінація та інстинкт самозбереження потрібні також вам, дорогі брати і сестри прибулі до Польщі з України, щоб перебуваючи поза батьківщиною не затратити своєї церковної та національної ідентичності. Воно може видаватись неможливим, але у практиці щоденного життя дуже легко забути про свою Церкву, забути свою рідну мову, виправдовуючись потребою доброго вивчення польської мови. За короткий час можете переконатись, що появиться проблема спілкування зі своїми дітьми у рідній мові, а рідна Церква може стати для них чужою. Покидаючи фізично батьківщину можна також відчужитись від неї душевно.

Однак закликаємо та запрошуємо всіх вас до наших церков головно тому, щоб ви, перебуваючи далеко від батьківщини, мали можливість користати зі Святих Таїнств у рідному обряді, і вести життя згідне з Євангелієм і Божими заповідями та церковним вченням. Глибоке християнське життя допоможе вам також зберегти нерозривність подружжя та єдність ваших родин.

Нехай Господь щедро благословить всіх вас, які змушені змірятись у своєму житті з заробітчанською долею. Просимо пам’ятати, що тут, далеко від ваших рідних хат, маєте близьких вам людей, які почувають себе синами і дочками цієї самої Церкви та цього самого народу.З архиєрейським благословенням

Архієп.Євген Попович

Митрополит Перемисько-Варшавський

+Володимир Р.Ющак, ЧСВВ

Владика Вроцлавсько-Гданський

Перемишль-Вроцлав, дня 24 червня 2016р.

Найбільша кількість заробітчан з Тернопільщини перебуває у Польщі, особливо у місцевостях недалеких від українсько-польського кордону. У суботу, 2липня до них, зокрема, звернулось духовенство УГКЦ.

у Суб, 02/07/2016 - 09:29

Слава Ісусу Христу!

Дорогі у Христі Брати і Сестри!

Від довгого вже часу ми є свідками великої мандрівки народів - втечі від війни, або біди людей з Близького Сходу, які примушені залишати свої хати та рідний край. їхня мандрівка закінчується часто втратою найціннішого добра, яким є життя своє, чи близьких осіб та розірванням зв’язків з тим, що рідне і близьке.

Недоля сьогоднішніх втікачів наводить на думку лихоліття нашого народу, як у давні часи так і тепер. Українці розсіяні по цілому світі. Вони є в обох Америках, де перші економічні емігранти з Галичини прибули на початку XX століття в пошуках кращої долі. Ще скоріше багато наших співбратів доля примусила шукати місця для себе та своїх близьких на південних територіях сучасних Балкан. Годі зчислити українців злочинно виселених на безмежні та холодні землі делекого Сибіру. Від біди та горя українці мандрували по цілому світі також після Другої світової війни та знаходили для себе місце у різних країнах західного світу. Близько пів мільйона наших людей було переселених у половині сорокових років минуло століття з рідних земель, тзв. Закерзоння, на Радянську Україну. Решта, біля 150-ти тисяч людей, були примусово виселені з Лемківщини, Перемищини, Любачівщини на західні землі післявоєнної Польщі в наслідок акції Вісла.

На жаль, на цьому скитальщина нашого народу не закінчилась. Пам’ятаємо масові виїзди нашої молоді у вісімдесятих роках з Польщі до вільного світу. Залишило нас тоді майже ціле покоління молоді. Від дев’яностих років розпочалась мандрівка нашого народу з України, яка триває до сьогоднішнього дня. Мільйони людей у пошуках праці продовжують виїжджати з України на Захід та у різні інші частини світу, щоб заробити кошти на утримання своє і своїх близьких та забезпечити їм гідне життя. Неодноразово відбувається це коштом великої внутрішньої травми з причини необхідності залишати своїх близьких та свій рідний край. Трапляється, що шукаючи кращої долі емігранти гублять своє здоров’я або навіть життя. Ще частіше втрачають вони свої родини, які вбиває довга розлука.

Українців можна сьогодні зустріти, мабуть, у всіх країнах Західної Європи, Північної і Південної Америк та Австралії. Українці є також в Росії, в Азії, на Близькому Сході та на африканському континенті. В багатьох країнах, наприклад, в Іспанії, Португалії та Італії, треба від самого початку творити структури нашої Церкви.

На наших очах сотні тисяч українців прибувають також до Польщі, щоб тут знайти працю, або розпочати навчання у вищих навчальних закладах. Не дивує вже нікого, що на вулицях польських міст дуже часто чути українську мову, на рівні, або навіть й частіше, як інші чужі мови. Також в багатьох наших церквах помітно збільшилось число вірних, які відвідують їх у неділі.

Радіємо з присутності у наших храмах побратимів з України та одночасно відчуваємо, що їхня присутність є для нас - нашої Святої Греко-католицької церкви, для мирянських організацій та для всіх українців, які народились і живуть в межах Польщі - одночасно великим даром і ще більшим викликом. Неодноразово задаємо собі питання, яким чином можемо допомогти нашому народові, який так численно приїжджає з України до Польщі?

Даючи відповідь на це запитання усвідомлюємо собі передусім, що новоприбулі мігранти з України є для нас нашими братами- сестрами, яких ми зобов’язані прийняти з відкритими руками та гарячими серцями у наших парафіяльних спільнотах. Наші церкви є для вас, дорогі брати і сестри, відкритими і ми хотіли б, щоб ви почувались у нас, як у себе вдома. Хочемо зробити для вас відкритими також наші парафіяльні зали - світлиці, щоб ви мали можливість зустрічатись не лише з співтоваришами по недолі у скитальщині, але також у спільноті з нашими парафіянами, які народились та ціле своє життя прожили у Польщі. Тому звертаємось з закликом до наших священиків та мирян, щоб парафіяльні церкви і громади були відкритими для наших братів і сестер з України та щоб парафіяльні спільноти були готовими прийняти з доброзичливістю кожну особу, яка приїжджає до Польщі з України. Закликаємо також наше духовенство і наших мирян, щоб всюди там, де є така потреба, дати можливість новоприбулим з України зустрічатись в парафіяльних приміщеннях так, як це вже діється у багатьох наших парафіях. Там, де немає відповідніх світлиць потрібно прийняти відповідні заходи, щоб мати змогу користатися з приміщень українських громадських організацій, якщо такі є, або з приміщень інших громадських організацій, чи з римо- католицьких парафіяльних залів.

Однак найперше потрібно, щоб ніхто з осіб які приходять до наших церков, не почувався в них чужим, непотрібним та самотнім. Священикам та парафіянам потрібно звернути доброзичливу увагу на кожного емігранта з України, який відвідає нашу церкву. Потрібно дати їм відчути, що вони знайшлися в родині близьких та прихильних їм осіб.

Ми однак є свідомі, ще не у всіх містах Польщі є греко-католицькі парафії. Координати тих, які існують, можна знайти на наших єпархіальних сайтах: www.cerkiew.net.pl та www.cerkiew.org, або на інтерактивній світовій карті нашої Церкви, приміщеній на загальноцерковному сайті www.mар.ugcc.ua. Там подані

координати багатьох наших парафій в Україні, в Польщі та в інших країнах. Звертаємось з гарячим проханням до наших заробітчан з України, яким прийшлось шукати праці чи науки у Польщі, подавати до єпископських Консисторій в Перемишлі та у Вроцлаві інформації де є вірні нашої Церкви, які потребують душпастирської допомоги греко-католицького духовенства.

Наші парафіяльні спільноти повинні бути відкритими для вірних нашої Церкви з України, але також самі заробітчани повинні шукати своєї церкви всюди там, де кинула їх доля. Як буде таке бажання і потреба то ми готові розпочати заходи, щоб відкрити нові парафії всюди там, де знаходиться громада новоприбулих. Контакт до наших єпископських Консисторій можна знайти на згаданих вище єпархіальних сайтах.

Закликаємо також наших заробітчан з України активно включатись в життя наших парафій у Польщі. Перш за все, запрошуємо до участі у щонедільних та святкових Службах Божих. Не можна присвячувати увесь час лише на працю та на збільшення заробітку. Потрібно призначити також час на відпочинок та на це, щоб згідно з Божими заповідями вшанувати святий день. Запрошуємо також громадян України, які перебувають тепер у Польщі, вкючатись у діяльність наших церковних хорів, парафіяльних душпастирських рад та різних установ, які діють при парафіях. Також ви, заробітчани, маєте найкращий контакт зі своїми співтоваришами заробітчанської недолі, яким можете та повинні пригадувати про обов’язок відвідувати церкву та вести християнське життя.

Батькам, які зі своїми родинами приїхали до Польщі з України, хочемо пригадати, що їхнім обов’язком є, щоб їхні діти брали участь у навчанні катехизму і то не лише до часу Першої Сповіді та Першого Причастя, але також протягом всіх класів початкової, гімназіяльної та середньої шкіл. Ваші діти повинні теж брати участь у вивченні рідної мови. Суботні школи знаходяться у всіх більших наших осередках. В іншому випадку може дійти до ситуації, що Ваші діти, які народились в Україні, забудуть рідну мову. Студентську молодь з України гаряче запрошуємо брати участь у катехитичних зустрічах організованих для молоді при наших парафіях.

Дорогі у Христі брати і сестри!

Наші предки, які майже сімдесят років тому були насильно виселені в рамках акції Вісла з рідних земель і були приречені на повну асиміляцію, зберегли, у великій мірі, аж досі свою церковну і національну ідентичність. Завдяки цьому маємо сьогодні у Польщі Митрополію, дві єпархії та близько 150 парафій УГКЦ. Могло так статись тому, що наші предки були людьми глибокої віри, любили свою Церкву та мали в собі інстинкт самозбереження. Наші діди і наші батьки за всіляку ціну намагались із трудних часах комуністичного режиму творити парафіяльні структури рідної Церкви, святкувати церковні празники у своїй церковні традиції та зберігати рідну мову у родинах.

Сьогодні така любов до Церкви, детермінація та інстинкт самозбереження потрібні також вам, дорогі брати і сестри прибулі до Польщі з України, щоб перебуваючи поза батьківщиною не затратити своєї церковної та національної ідентичності. Воно може видаватись неможливим, але у практиці щоденного життя дуже легко забути про свою Церкву, забути свою рідну мову, виправдовуючись потребою доброго вивчення польської мови. За короткий час можете переконатись, що появиться проблема спілкування зі своїми дітьми у рідній мові, а рідна Церква може стати для них чужою. Покидаючи фізично батьківщину можна також відчужитись від неї душевно.

Однак закликаємо та запрошуємо всіх вас до наших церков головно тому, щоб ви, перебуваючи далеко від батьківщини, мали можливість користати зі Святих Таїнств у рідному обряді, і вести життя згідне з Євангелієм і Божими заповідями та церковним вченням. Глибоке християнське життя допоможе вам також зберегти нерозривність подружжя та єдність ваших родин.

Нехай Господь щедро благословить всіх вас, які змушені змірятись у своєму житті з заробітчанською долею. Просимо пам’ятати, що тут, далеко від ваших рідних хат, маєте близьких вам людей, які почувають себе синами і дочками цієї самої Церкви та цього самого народу.З архиєрейським благословенням

Архієп.Євген Попович

Митрополит Перемисько-Варшавський

+Володимир Р.Ющак, ЧСВВ

Владика Вроцлавсько-Гданський

Перемишль-Вроцлав, дня 24 червня 2016р.

У Польщі заснували профспілку українських працівників. Першим кроком стали установчі збори, які відбулись у Катовіцах, про це повідомляє Укрінформ.

"Незабаром документи про заснування профспілки українських працівників потраплять до Крайового судового реєстру. Офіс профспілки знаходиться у Варшаві", - йдеться у повідомленні.

Директор Міжнародного відділу Загальнопольського альянсу профспілок Пьотр Островський зазначив, що створення нової організації, – це спільна ініціатива українців, які нарікають на різні форми дискримінації, та Загальнопольського альянсу профспілок, який прагне допомогти їм боротися за свої права.

“Українці, які найчастіше працюють нелегально, не тільки не охоплені мінімальними нормами права праці і соціального забезпечення, але їх просто експлуатують і обманюють. Вони не знають своїх прав і не знають, до кого звернутися по допомогу”, - наголосив директор і додав: українців часто примушують до підневільної роботи, а інколи вони навіть стають жертвами торгівлі людьми.

Ситуацію українців у Польщі Островський порівняв з тією, у якій знаходилися поляки, що роками виїжджали до Західної Європи.

Українці, мовляв, як і поляки за кордоном, можуть об’єднуватися у вже існуючі профспілки, але вони працюють у тих галузях, де такі об’єднання або слабкі, або їх узагалі немає.

Організатори разраховують, що нова проспілка сприятиме забезпеченню українським працівникам умов, що передбачені Міжнародною організацією праці, і що це дасть гарантію забезпечення мінімальних стандартів праці, що прийняті в Польщі.

Зазначимо, 25 березня керівник Загальнопольського альянсу профспілок Ян Гуз та голова Всеукраїнського товариства «Україна-Польща», професор, доктор економічних наук Юрій Карягін підписали у Києві протокол про співпрацю. Таким чином обидві структури взялися за поліпшення умов праці і зарплат громадянам України в Польщі.


 
Делегація тернопільських медиків перебуває в Батумі.
У п’ятницю за участю торакального хірурга КЗ ТОР "Тернопільська обласна лікарня" Ігоря Гуменного виконана перша в історії цього міста відкрита кардіохірургічна операція на аорті - операція Бенталла. Операція Бенталла виконується при патології висхідної частини аорти, в даному випадку було проведення протезування аорти з приводу аневризми.
 
 
13 травня, між відділом охорони здоров'я та медичного забезпечення Тернопільської міської ради, в особі заступника начальника Ольги Ярмоленко, та Міністерством охорони здоров'я і соціального захисту Аджарської Автономної Республіки, в особі Першого заступника міністра Левана Горгіладзе, підписано Меморандум про співпрацю, як повідомляє Відділ охорони здоров'я та медичного забезпечення Тернопільської міської ради.

Упродовж кількох хвиль еміграцій з Тернопільщини у Канаду виїхало тисячі громадян. Сьогодні там збирається українське товариство, є свої школа і церква. Дві країни єднають уже й родинні стосунки. Петиція щодо запровадження безвізового режиму для короткострокових поїздок громадян України до Канади набрала необхідну кількість голосів і незабаром буде передана до федерального парламенту.

Петицію підтримало майже  у 5 разів більше людей, ніж було необхідно для її передачі до парламенту на обговорення. Після того, як документ буде зареєстровано у сесійній залі, уряд матиме 45 днів на підготовку письмової відповіді.

Автор петиції, канадець українського походження Нік Кравець наголошує, що підписи під петицією поставили 107 чинних федеральних депутатів та сенаторів з чотирьох основних політичних партій, включно із трьома партійними лідерами. За його словами, на обговорення до парламенту документ буде передано вже наступного тижня, тож до кінця червня можна очікувати офіційну відповідь на нього, повідомляє Укрінформ.

Нагадаємо: під час передвиборчої кампанії Ліберальна партія, яка має більшість у нинішньому скликанні канадського парламенту, у випадку перемоги обіцяла "працювати над досягненням цієї мети", тобто скасування короткострокових віз для українців.

Україна в односторонньому порядку скасувала візи для громадян більшості Західних країн, включно із Канадою, ще у 2005 році.