4ebed7efffc0e4484ba2a62c9aa5f0c1.jpg
49cc71f707a57070b6e1ec9be66577e7.jpg
Культура
Культура

Культура (143)

Чи відомі тернополянам обряди, пов'язані зі святом Петра-Павла?

У наших сусідів чернівчан дослідники народної творчості натрапили на досить цікавий і дивний різновид сватання, характерний для буковинського села на початку ХІХ ст.

Подаємо його, зберігаючи лексичні та граматичні особливості буковинської говірки.

Записали цей звичай з уст дев’яностовосьмирічної бабусі Мигапещихи:

«Цей обичай ще моя буня (бабуня) пам’ятали, а я виділам-м його на власні очі. Дівка була в пріцу (мала попит - авт.) до штирнадцяти років, а як мала поверх штирнадцять, то вже ніякий до неї не йшов. Сиділа вона вдома і не рипалась. На танец іти - застара, на весіллє і хрестини іти невідданій не повістувалося. Вона мала право тільки на Петра. То був її день. Чому саме на Петра? Бо як знаєте, Петра є на початку літа, а дівка поверх штирнадцяти стала уже на таку свою пору.

На Петра, лиш сходило сонце, тато клав її в тачку (дерев’яний візок), а як не мала тата, то старший брат чи свояк. Тачку обтикали краками (гілками) липи, щоб липло до небоги щастя, колесо та ручку переперізували баярками, які дівчина мусила нашити перед тим. На голову мама клала їй віночок з васильків. Це означало, що дівчина в неї вже мертва, бо з васильками ходять лиш до мерця. На плечах вона мала рушник, яким на весіллі молоду покривали (колись покривали рушником, а тепер - хусткою ).

Тато віз дівку на тачці до хати, де є парубок, ставив під портаю і кричав: «Моя Маринця (чи інше ймення, яке вона мала) була би файною ґаздинею у вашій господі. Даю за нею вівці, корову, три фальчі поля!..» (чи інше майно, що мав ). Син на той крик не виходив, не виходив і тато його. Виходила мама. А як мами не було, то сестра. А дівчина у той час загортала лице руками. Якщо була згода, то здіймала мама хлопцева з дівки вінок із васильків і через плече кидала від себе, промовляючи: «На болото, на озеро!», а замість того вінка клала дівці на голову рушник. Дівчина відкривала лице, виходила з тачки, вклякала (ставала на коліна) перед хлопцевою мамою, цілувала її руку та й приказувала: «Дякувати вам, що ви мене спрятали», - та й пішла додому, а тата чи брата припрошували у двір і він договорювався про слово (заручини). А як незгода, то хтось із дому виходив і кричав: «Тримай свою кобилу на плечі, коли така завдана!» - або ще щось до того подібне. Або, наприклад, таке: «Вези до цигана, буде мати, що бити гарапниками!..»

Тато мав право возити свою дівку попід хатами до заходу сонця. А як ніхто не брав, то чекала їх друга Петрова днина (аж на наступний рік). І ще: багатий хлопець дівку-«перестарка» майже ніколи не брав, бо то був устид (сором).

Сім’я, де була дівка-петрівка, вважалася другосортною. Добропорядні родини з такими не зналися. І співанка була:

Ой ніхто не хоче брати

Дівчину Маринцю.

Плачуть неньо, плачуть мати, 

Що немає вінця.

Всі її товаришки уже пару мають,

А Маринцю, файну дівку,

Хлопці оминають.

Бере тато стару тачку

Петрової днини,

Везе дівку попід хати,

Де є парубчини.

Файна дівка в тата в тачці,

Та не має долі.

Взяв би кожен, як би мала 

З десять фалеч поля…

Я би взяв, та скаже мама:

«В бурдеї меш жити!»

Буде тебе, дівко, тато 

Ще не рік возити.

Дівки-петрівки «входили в історію». У неї не хотіли брати дочку. Казали: «Ти що, вже не маєш кого брати? Її маму в тачці возили».

Отоді й найшла межи людей приповістка: «Хоч би за воли, аби вдома не були!». Мати вдома дочку - то більшої гризоти не було. Тому ходили до різних примінок (знахарок). Примінниця мила водичкою дівчину і сипала перед хлопцем, якого намічали на зятя, підсипали йому в їжу, питтє…».

Підготувала Марія МЕЛЬНИЧУК, учениця Великовікнинської  ЗОШ І-ІІІ ст. Опубліковано в газеті Народне слово.

Вже 7 липня в Тернополі стартує фестиваль "Файне Місто". Організатори кажуть, що очікують приїзд понад 8 тисяч людей з різних міст країни. 

До фестивальної території курсуватиме спеціальний автобус. Він возитиме усіх охочих від збаразького кільця (Тернопіль) до фестивальної території. Вартість проїзду - 3 грн (в одну сторону). Курсуватиме автобус з періодичністю 15-20 хвилин.

Графік роботи фестивального автобусу:

середа (6.07): 18.00 - 2.00

четвер (7.07): 8.00 - 2.00

п'ятниця (8.07): 8.00 - 2.00

субота (9.07): 8.00 - 2.00

неділя (10.07): 8.00 - 2.00

понеділок (11.07): 6.00 - 14.00

Нагадаємо, що фестиваль триватиме з 7 по 10 липня на території аеропорту. 

Не усі тернополяни знають, що сьогодні - ювілей у ювілірного українського шедевру - скіфської пекторалі.

у 1971 році розкопуючи курган Товста Могила, український археолог Борис Мозолевський знайшов Скіфську пектораль, повідомляє day.kyiv.ua 

Скіфська пектораль – нагрудна прикраса скіфського царя IV століття до н. е. вагою в 1150 грамів, 30, 6 см в діаметрі, виконана із золота 958 проби.

Вважається, що пектораль був виготовлена грецькими майстрами-ювелірами на замовлення знатних скіфів й датується IV ст. до н. е.

Композиція пекторалі складається з трьох рівнів. Найнижчий — анімалістичні сцени за участю міфологічних та реалістичних звірів. Середній — флористичні мотиви. Верхній — сцени за участю скіфів та домашніх тварин. Є кілька версій-інтерпретацій зображуваних мотивів. За деякими — на пекторалі зображено побутові сцени із життя скіфів. За іншими — скіфська легенда про Золоте руно та двох братів, що вирушили на його пошуки.

Надзвичайне творіння відразу очолило список ювелірних шедеврів, виявлених за півтора століття досліджень курганів Україні, Кубані та інших регіонів скіфської культури.

Зберігається у Музеї історичних коштовностей України у Києві і належить до Історичного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України.

 

Ніч кіно чекає на тернополян з 25 на 26 червня. Міжнародний кінофестиваль “Відкрита Ніч ­ Дубль 19” відбудеться у Тернопільському Бункермузі. 

«Відкрита ніч» – міжнародний фестиваль українського кіно, що покликаний відкривати нові українські імена у галузі кінематографу та телевізійного виробництва. Унікальність фестивалю ще у тому, що покази фільмів відбуватимуться одночасно у 52 містах України та за кордоном.

Цього року на фестиваль було подано 116 фільмів українського виробництва. Загалом до конкурсної програми потрапило 19 фільмів, а до позаконкурсної 12. За головний приз будуть змагатися ігрові, документальні та анімаційні фільми.

Кращі роботи відбиратиме журі, до складу якого традиційно входять знані фахівці у сфері кіно, а цього року – ще й українські політики. 

Цьогорічним нововведенням стане SMS­голосування, за допомогою якого буде визначено приз глядацьких симпатій. Таким чином, кожен глядач України матиме змогу проголосувати за улюблений фільм.

В 2016 році фестиваль пройде за підтримки Державного агентства України з питань кіно.

Початок фестивалю: 25 червня о 21.00.

Кількість місць обмежена. Реєстрація для глядачів: 

http://bit.ly/opennightfest2016

"БРАТИНА" запрошує. Міжобласний мистецько-краєзнавчий фестиваль  відбудеться у мальовничому куточку  Волині - Шумщині.

Фестиваль проходить на історичному місці, біля підніжжя  Данилової гори, на вершині якої знаходилось літописне місто Данилів, а зараз стоїть мурована церква Святої Трійці, пам’ятка архітектури XVI ст., неподалік села Стіжок Шумського району, серед мальовничих Кременецьких гір, покритих зеленими лісами.

Фестиваль проходитиме 3 дні:

Перший день (неділя 19 червня 2016 року) – відбувся конкурс виконавців сучасної української пісні та співаної поезії "Гремислава";

Другий день (понеділок 20 червня 2016 року) фестиваль фольклору та ремесел "Братина"  

Третій день (вівторок 21 червня 2016 року)  краєзнавча  конференція  "Археологічні дослідження  літописного міста  Данилова".

Організатори запрошують усіх охочих на фестиваль. Деталі на сайті Пульс Кременця.

Тернополяни відзначають одне з найбільших християнських свят - Трійцю. Того дня ідуть до церкви і освячують зілля.

А чого не варто робити на землі та вдома

Як і будь-яке інше православне свято, Трійця забороняє працювати, хіба що в хаті, і то лише за потребою. Приміром, дозволяється тільки готувати їжу на святковий стіл і годувати та поїти домашніх тварин і худобу (ну а як без цього бідним звіряткам?) А ось займатися прибиранням, рукоділлям, стригтися суворо заборонено. Оскільки в цей день земля - «іменинниця», то косити траву або орати поле не можна. Можна тільки прикрашати будинок травами та гілками, принесеними напередодні й освяченими в церкві. Причому рослини не можна прибирати всі три дні свята, повідомляє Рідна країна.

Суть Трійці така, щоб заборони ніхто не обходив. На цей випадок люди припасли цілий арсенал повір'їв. Наприклад, у тих, хто оре, худоба впаде. У тих, хто сіє, град поб'є посіви. У тих, хто пряде вовну, вівці заблукають. Той, хто на Трійцю будує огорожу і в'є мотузки, сам зігнеться в дугу. 

Чого не можна робити на природі

Традиції на свято Трійці строго забороняють купатися в річці або озері - наші предки ще з дохристиянських часів вірили, що в цей час русалки намагаються потягти людину до себе на дно. Купатися можна навіть вдома. У минулому три святкові дні наші предки намагалися близько не підходити до води, навіть щоб просто вмитися.

Православна Трійця - заборона ходити в ліс, адже там на селян чатували мавки та лешиї, які заманювали вглиб і лоскотали до смерті. Але дівчата все одно бігали туди, щоб поворожити на судженого.

Чого не можна робити вірянам

На Трійцю ніколи не гуляли весіль, а сватання, навпаки, заохочували - це вважалося доброю прикметою, спільне життя буде довгим і щасливим.

Ну і найголовніше, і цьому повинна сприяти не тільки православна Трійця, а й будь-який інший день - не тримайте в собі негативні думки, не бажайте нікому поганого, пробачте рідним і друзям всі образи, переступіть їх і залиште в минулому, не сваріться з близькими. Адже в цей день наші пращури відпочивали і молилися - знаходили спокій морально і фізично.

Минає 130-та річниця від дня народження Іванни Блажкевич, видатної української письменниці, громадсько-культурного діяча, члена Національної спілки письменників України, педагога, етнографа. 

Біографічна довідка: 

Іванна Блажкевич народилася 9 жовтня 1886 р. у с. Денисів, нині Козівського району. Письменниця, педагог, публіцист, етнограф, фольклорист, громадська діячка. Закінчила школу в Тернополі.     Учителювала в селах Суботів і Залуква на Івано-Франківщині. У 1941-43 рр. - директор сільськогосподарської школи. В період польської окупації (1919-39) зазнала переслідувань властей. Займалася культурно-освітньою роботою, керувала жіночим гуртком, була референтом "Союзу українок" на Тернопільщині. Депутат Народних Зборів Західної України (1939). Публікувала свої твори від 1908. Співпрацювала з часописами "Жіноча доля" (1925-39, Коломия), "Жіночий голос" (1931-39, Львів) та ін.

Ініціатор створення Денисівського краєзнавчого музею. На тексти поезій І. Блажкевич писали музику А. Кос-Анатольський, В. Подуфалий та ін.

Померла 11 березня 1977 р. у с. Денисів. Тут створено музей-садибу І. Блажкевич, на її території встановлено пам'ятник письменниці (1988, скульптор І. Мулярчук). У 1993 р. в м. Тернопіль заснована премія ім. І. Блажкевич.

Видані книги:

"Святий Миколай у 1920 році" (1920), "Тарас у дяка" (1923), "Діло в честь Тараса", "Вертеп" (обидві - 1924), "Мила книжечка" (1928), "В мамин день" (1931), "Івась-характерник". Сценічна картина з дитячих літ Івана Франка в 3-х діях" (1936), "Оповідання" (1937), "Подоляночка" (1958), "Прилетів лелека" (1971), "Чи є в світі що світліше" (1977), "Ластівочка" (1986), "У дитячому садочку", "Драматичні твори для дітей" (обидві - 1993).

Аби належно вшанувати пам'ять, популяризувати життєвий та творчий шлях Іванни Блажкевич, утворено організаційний комітет та затверджено план заходів:

У жовтні у с. Денисів Козівського району заплановано провести урочисту академію, присвячену 130-річчю від дня народження Іванни Блажкевич, повідомляє сайт Тернопільської ОДА.

У бібліотеках та музеях області -  книжково-ілюстративні, фотодокументальні виставки, інші культурно-просвітні заходи. У загальноосвітніх школах області - виставки дитячих малюнків до творів письменниці та провести виховні години на тему «Патріотизм Іванни Блажкевич». 

У Державному архіві  Тернопільської області заплановано організувати виставку архівних матеріалів.  Також у планах - здійснити видання творів для дітей Іванни Блажкевич.

Згідно з розпорядженням, управлінню освіти і науки облдержадміністрації доручено порушити клопотання перед Тернопільською міською радою щодо назви однієї з вулиць м. Тернопіль іменем Іванни Блажкевич.

Українська пісня звучатиме з радіоприймачів не лише у Тернополі, Львові чи Івано-Франківську. У вітчизняному ефірі кожна третя пісня буде українською.  

Верховна Рада проголосувала за закон, який встановлює 35-% квоти для пісень українською мовою в радіоефірі, повідомляє zaxid.net

Ефірний час радіостанцій має бути заповнений вітчизняним продуктом. При цьому, в перший рік після нововведення - чверть ефірного часу мають складати саме україномовні пісні. А вже за три роки цей показник має досягти 35 відсотків. Аби радіостанції не крутили українське лише вночі - депутати передбачили спеціальні обмеження. У найрейтинговіший час: зранку та ввечері українська пісня - обов’язкова.

Контролюватиме радіостанції Нацрада з питань телебачення та радіомовлення.

 

Володмиру Ячмінському - 80.

15 червня о 19.00 у Тернопільському академічному обласному українському драматичному театрі ім. Т. Шевченка відбудеться Ювілейний вечір народного артиста України Володимира Ячмінського з нагоди його 80-річчя.

У програмі: спогади, уривки з вистав, кіно, а також багато цікавинок та сюрпризів. Організатори запрошують усіх пошановувачів творчості відомого актора. 

20 червня Шумщина чекає гостей на мистецько-краєзнавчому фестивалі "Братина".

 З історії фестивалю:

2006 року, на відзначення 765-ї річниці героїчної оборони Данилова від війська Батия та з метою відродження традиції щорічних ярмарків, які проводились в урочищі Данилів град до 1939 року, відділом культури і туризму та відділом у справах молоді та спорту був започаткований мистецько-краєзнавчий фестиваль "Братина", йдеться на сторінці фестивалю у ФБ.

І 12 червня 2006 року в с.Стіжок відбувся перший такий фестиваль. Розпочався з святкового богослужіння у храмі Святої Трійці. Тут зібралося порівняно невелика кількість людей з ближніх сіл. Організовано виставку виробів народних майстрів (вишивка, вироби з бісеру, лози та ін.). Фольклорні колективи співали народні пісні. Любителі літературного слова мали змогу познайомитися з книгами краю та їх авторами. Саме тут відбувся перший регіональний конкурс сучасної пісні та співаної поезії «Гремислава».

Зараз фестиваль став міжобласним, сюди приїжджають тисячі людей з різних куточків України. Він перетворився на помітне явище культурного життя Волинського краю.