4ebed7efffc0e4484ba2a62c9aa5f0c1.jpg
49cc71f707a57070b6e1ec9be66577e7.jpg
Культура

На Тернопільщині відомий мистецтвознавець представила «Теорію архітектури, містику і війну»

(0 голосів)
Автор 
on 07/02/2017

Цікавий неординарний погляд на об’єкти , якими опікується Національний заповідник «Замки Тернопілля», можна відкрити для себе, прочитавши нову книгу українського мистецтвознавця, історика архітектури, журналіста Катерини Липи «Теорія архітектури, містика і війна», повідомляє   "Народне Слово". 

Наукове видання отримало персональну відзнаку президента форуму видавців Олександри Коваль 2016 року. Загалом книжку присвячено не лише фортифікаційним спорудам НЗ «Замки Тернопілля» , а малодослідженій проблемі впливу західноєвропейської теорії фортифікації доби Ренесансу на оборонне будівництво в Україні та впливу на будівельну практику містичних уявлень доби про символічний захист твердинь. Тому особливості розпланування та об’ємно-просторові вирішення замків, фортець і міських укріплень розглянуто під незвичним кутом. Тема – нова і актуальна для українського архітектурознавства, тому зацікавить архітекторів, мистецтвознавців, істориків, культурологів, усіх, кому небайдужа архітектурна спадщина України.

Серед таких зацікавлених осіб і наукові працівники Національного заповідника, з якими авторка цієї праці зустрілася минулої п’ятниці, 27 січня, в Органному залі замкового палацу. Пані Катерина, представляючи книгу, у довірливій розмові із однодумцями поділилась своїми переживаннями, поглядами, знахідками, сміливими гіпотезами, які до неї ще ніким не були викладені в офіційному науковому виданні. Взятись за книгу її підштовхнула підтримка та допомога багатьох людей, і насамперед відомого історика, професорки Наталії Яковенко, яка не лише запевнила пані Катерину у потрібності і серйозності такого видання , а й дала низку надзвичайно важливих порад. Серед помічників у роботі над книгою авторка із вдячністю назвала і заступника директора НЗ «Замки Тернопілля» Руслана Підставку. Тож в унікальній праці є частинка зусиль і місцевих науковців.

Хоча розрахована книга на фахівців, проте почерпнуті у ній знання, безперечно, розширять світогляд кожного, хто порине у незвіданий світ давньої архітектури, допоможуть краще зрозуміти багато деталей. До прикладу, чому той чи інший замок має притаманну йому особливу форму. Адже формі фортифікаційних споруд будівничі надавали великого значення і вважали, що від неї залежить наскільки споруда буде захищеною містичними силами від нападників. Планування мало містично-філософське підґрунтя, що брало початок з піфагорійства, арістотелізму, нумерології та різноманітної символіки чисел. Зокрема правильна пентаграма (вістрям догори) у піфагорійців символізувала вічну молодість і здоров’я; для митців вона була системою пропорціонування людського тіла та його символом; для християнських містиків – символом п’яти ран Христа; для всіх людей доби Ренесансу – амулетом, що захищав від нечистої сили. П’ятикутні у плані бастіонні твердині М. Поллак називає «геометрією сили» і вважає їх інтернаціональним винаходом.

П’єтро Антоніо Барка, наводить приклад пані Катерина, у своєму трактаті, опублікованому в 1620 році, рекомендував будувати квадратні, п’ятикутні або шестикутні фортифікації , оскільки ці геометричні фігури символізували стосунки між людським тілом і Космосом. Бог, Найвищий Архітектор, створив небо і землю «з вагою, числом і мірою», узгодивши все із кругом – найдовершенішою фігурою. Людина за тодішнім розумінням уявлялася мікрокосмом, її плоть – це земля, її кістки – гори, вени – ріки, а її шлунок море». Кожен будівничий міг обрати таку геометрію плану оборонного об’єкта , яка його влаштовувала та яку він вважав доцільною. І в будь-якому випадку міг розраховувати на «магічну підтримку».

Наведене – лише невеличка краплина того розмаїття перлин, добутих і зібраних автором із низки джерел. Можливо, дослідження Катерини Липи надихнуть когось на детальніше вивчення історії, інших – на наукову діяльність, або підштовхнуть до мандрів , щоб по-новому глянути на свідчення, які залишили нам митці минулих століть чи відкрити їх для себе вперше.

 

Ірина СИСКО, "Народне Слово"

Прокоментувати:

Переконайтеся, що ви вводите інформацію, де це зазначено (*) . HTML-код не допускається.