4ebed7efffc0e4484ba2a62c9aa5f0c1.jpg
49cc71f707a57070b6e1ec9be66577e7.jpg
Історія
Історія

Історія (71)

 

Населення Тарнополя з 1943 до 1945 р. скоротилось на двадцять тисяч. Напевно, більша частина людей, попереджена німцями перед облогою, просто не повернулася до міста, наприклад, поляки могли виїхати до Польщі, а частина українців лишилася по селах, а якась частина, зрозуміло, померла або загинула. За всю війну населення Тарнополя зменшилось на 34000 чол. Але це ще не все. Після 1945 р. і до 1955 р. з Тернопільщини були вивезені в «мєста нє столь отдальонниє» тисячі патріотичних сімей – родичів воїнів УПА (бандерівців). Моя мама, як лікар Струсівської лікарні, супроводжувала один раз у 1949 р. ешелон з інтернованимисім’ями, з ближніх до Струсова сіл, повідомляє  Най все буде Тернопіль!

Минуло 70 років з часу жахливої і нищівної битви за звільнення Тернополя від німецько-фашистських загарбників у березні-квітні 1944 р. Газета «Місто» друкувала хвилюючі спогади очевидців цих боїв. Нині ж вирішили пригадати цю незабутню, страшну й жорстоку війну на території нашого міста через експонати й документи обласного краєзнавчого музею, а також на підставі архівних матеріалів, які дослідив уважний і незаангажований німецький історик Герт Фріке, котрий видав унікальну документальну книжку під назвою «Фортеця Тернопіль 1944».

Про перших москалів у Тернополі (1939) ділиться спогадами корінна тернополянка й очевидець тодішніх подій Ірина Максимів, інформує spogadproternopil.blogspot.com

 

Скінчилася, накінець, Друга світова війна. Тернопіль стояв у руїнах.  Та життя продовжується, треба якось загоювати рани на тілі постраждалого міста і, бажано, як найшвидшe, розповідає spogadproternopil.blogspot.com . 

Відбудовували і прикрашали все, що могли. З відродженням Ставу річку Рудка, яка раніше протікала згином від кінця вулиці Крушельницької поза нинішнім пам’ятником Бандері і впадала у безіменну заболочену затоку Ставу з острівцем по середині,  пустили вздовж вулиці Набережної (зараз Білецька), а затоку з островом по середині окультурили. Той острів досипали сміттям від розвалених у 1944 р. при звільнені міста у центрі будинків і обладнали дуже популярний у 50-ті роки ресторан «Чайка», добратись до якого можна було тільки дерев’яним містком. Це його то назва передалась нашій затоці і лишилася до цього часу.

19 липня 1917 року надійшов наказ про поспішну евакуацію міста та околиць. Росіяни почали нищити військові об'єкти, повідомляє spogadproternopil.blogspot.com.

Наступного дня з'явилися німецькі аероплани, що бомбили залізничну станцію. Серед відступаючих виникла паніка. У суботу, 21 липня, о 15-й год. підпалили касарні біля замку. Великі пожежі палали чотири дні. До них спричинилися російські солдати під проводом офіцерів. Вони методично кидали бочки з гасом (бензином) усередину будинків. Пожежників до гасіння вогню не допускали. Таким чином місто перетворилося на руїни. Військо не дозволяло виносити майно громадян. Із 2285 житлових і громадських будинків повністю зруйновано 127 і частково — 70, із 538 господарських будівель повністю знищено 59 і частково — 70.

Влітку 1873 року горів Старий замок. Зірвалися гарматні набої. Згоріла трава на луці, так що міщани змушені були випасати худобу на полях за містом. Час від часу нагадують про себе стихійні лиха, повідомляє http://spogadproternopil.blogspot.com/.

Бомбардувальника, винищувача, а також гелікоптера з “Топільче” пам’ятають тернопляни середнього віку. Одначе мало хто знає історію появи цих літаків, повідомляє spogadproternopil.blogspot.com. 

- Колись у тернопільському палаці піонерів був військово-спортивний відділ і його керівник підказав звернутися до маршала авіації Кутахова, щоб діти отримали літак як наочність, - розповідає директор Тернопільського центру творчості дітей та юнацтва Світлана Миханчук. - Я писала до маршала, і справу вирішили на диво швидко. Уже приблизно через місяць літак прилетів у Тернопільський аеропорт.

Усі ці події, за словами пані Миханчук, розгорталися у 1983-84 рр. Жінка тоді була заступником директора палацу піонерів. А маршал Павло Кутахов — один із керівників військової авіації.

 

Нині мало хто знає, що Катедральний собор спорудили на місці знищеної давньоруської церкви. У 1749 році, засвідчує фундаційний акт тодішнього власника Тернополя Йосифа (Юзефа) Потоцького (1673–1751 рр.), на розі міських валів відвели місце під будівництво Домініканського костелу. 

 

Незабаром у Тернопільському Архикатедральному соборі відкриють туристичні маршрути підземеллями та вежами храму. Цей храм – архітектурна пам’ятка державного значення, тому для будь яких реконструкцій потрібен відповідний дозвіл. Півтора року тривали усі підготовчі процеси і уже незабаром тернополяни та гості міста зможуть прогулятися підземеллями собору, повідомляє телеканал TV-4. 

 

У місті Зборів на Тернопільщині реставрували польський військовий меморіал на місцевому кладовищі. Роботи розпочали ще у минулому році, повідомляє телеканал ІНТБ.