4ebed7efffc0e4484ba2a62c9aa5f0c1.jpg
49cc71f707a57070b6e1ec9be66577e7.jpg
Духовність
Духовність

Духовність (103)

У рамках з'їзду Єпископів Східних Католицьких Церков Європи з ініціативи Пасторально-Міграційного Відділу УГКЦ 21-22 жовтня 2016 р. у Фатімі (Португалія) відбудеться Форум мігрантів Європи на тему: «Ініціативи Церкви та громадських організацій щодо пожвавлення духовного та суспільного життя новітніх українських мігрантів в Європі у світлі сучасних викликів».

Крім того запланована у цих днях також і проща українських мігрантів Європи до Фатіми. До проведення зазначених заходів активно долучиться УГКЦ в Італії та Іспанії, повідомляє www.spilka.pt 

Згідно рішень останніх загальних зборів УГКЦ в Італії та Іспанії у форумі візьмуть участь 1-2 священики та 1-8 мирян-мігрантів від кожної країни. До складу Оргкомітету Форуму і Прощі від УГКЦ в Італії призначено о.Ігоря Боярського (Тел: +39 328 784 8009; E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. ), а від УГКЦ в Іспанії - о. Юрія Стасюка (Тел: +34 693587987; E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. ).

- молитовне намірення: «Мир в Україні та у світі».

- Місце і дата: Фатіма (Португалія), 22-23 жовтня 2016 р. Б.

- Учасники: парафії, церковні організації, товариства, спільноти та всі охочі (обмежень немає).

До теми:

Владика Йосиф (Мілян), Голова Пасторально-Міграційного Відділу УГКЦ, у відеозверненні запросив усіх, хто цікавиться тематикою міграції в Україні, на Форум та прощу мігрантів у Фатімі.

УГКЦ оголосила велику прощу українських мігрантів Європи до Фатіми 21-22 жовтня. В рамках цієї прощі, а також Зустрічі Східних католицьких єпископів, темою якої є міграція, наша Церква проведе Форум мігрантів Європи, щоб застановитися над проблемами міграції, зберегти свою релігійну, церковну ідентичність, попрацювати над системою цінностей.

Ці події відбуватимуться напередодні 100-літнього ювілею від часу об’явлення Пресвятої Богородиці дітям в Фатімі, який святкуватимуть наступного року.

28 липня тернополяни разом з усіма українцями відзначають День пам’яті рівноапостольного князя Київського Володимира Святославовича.

Він був онуком святої княгині Ольги, день пам’яті якої відзначають 24 липня. Князь Володимир не тільки сам навернувся до християнства, але й посприяв тому, що християнство стало державною релігією Київської Русі. У зв’язку з цим 28 липня в Україні - державне свято - День Хрещення Київської Русі.

Народився майбутній князь 954 року в Києві. Період його князювання в Києві тривалий - 35 років - від 980 до 1015 року, - повідомляє risu.org.ua 

Існує багато версій щодо часу і місця хрещення князя. Літопис говорить про 988 рік. А ось щодо місця, то найбільша суперечка існує чи в Херсонесі, чи в Києві. Після свого хрещення Володимир наказав киянам хреститися, а поганських ідолів скинути у Дніпро. Якщо хрещення киян відбулося більш-менш без насильства, то в інших удільних князівствах, як згадує літопис, княжі воєводи хрестили мечем і вогнем.

За наказом князя збудували чимало храмів, зокрема Десятинну церкву в Києві.

Проте християнство на українських землях появилося задовго до Володимирового хрещення. Поширення християнства на українських землях датують І століттям, пов’язуючи з легендарним перебуванням на Київських пагорбах апостола Андрія Первозваного. Його ж перебування з місією в Криму історики загалом не ставлять під сумнів. Більш чіткі історичні дані є про перших християн-мучеників в Криму, зокрема тут загинув мученицькою смертю один з перших Римських архиєреїв Папа Климентій І. Його голову пізніше відшукали святі Кирило та Мефодій.

Різноманітні джерела говорять про хрещення Київського князя Аскольда у 860 року під час походу на Константинополь. Є припущення, що тоді ж князь намагався хрестити і киян, навіть привіз єпископів для створення церковної структури. Проте 882 року його вбили, а релігійна реформа провалилася через сильний спротив язичників. 

Проте християнські спільноти в Києві залишилися, про що свідчить договір Русі з Константинополем, укладений при князю Ігорю в 941 році Х століття.

І вже нове піднесення християнства на Русі розпочалося при святій княгині Ользі, яка визнана також рівноапостольною.

Натомість на західноукраїнських землях християнство поширилося у ІХ-Х століттях з Моравії, де Церкву заснували рівноапостольні святі Мефодій і Кирило.

Тому хрещення Русі князем Володимиром було продовженням тривалого процесу християнізації Київської Русі.

Офіційним державним святом День Хрещення Київської Русі - 28 липня - став згідно з указом Президента України Віктора Ющенка у 2008 році. Слід додати, що 28 липня вважається днем смерті Князя Володимира, а саме хрещення найбільш ймовірно відбулося 14 серпня.

 

З благословення Єпископа Тернопільського і Теребовлянського Павла, було освячено капличку Преподобного Амфілохія Почаївського.

Завдяки наполегливості настоятеля Храму Святого Андрія Первозванного ,що по вул Бродівський у Тернополі, прот. Андрія Гаджали та небайдужих Світлих Людей, було збудовано не тільки капличку, а цілий єко комплекс, повідомляє Фонд Вірую.

Розарій, декоративні голуби, криниця з джерельною водою, гойдалки для малечі. Все це любив доглядати і мав у себе за життя Святий Амфілохій Почаївський. Від Благодійного Фонду "Вірую" було подаровано унікальний барельєфно-тканевий образ Преподобного.

Після Урочистого освячення і читання акафісту, до ікони було закладено капсуль з мощами Святого Амфілохія. У своїй промові Владика Павло подякував усім жертводавцям які допомогали у побудові та створенню образа. 

Життя Преподобного було повне страждань та випробувань, Він завжди допомагав всім хто до нього звертався. Люди приходили до нього з різних місць, йшли пішки, їхали попутним транспортом. Всі отримували допомогу та були нагодовані.

Серед присутніх гостей було чимало духовенства, мирян, бійці 44 арт-бригади які завітали з своїм капеланом отцем Вячеславом Кізіловим. Завершився вечір спільною трапезою. Надзвичайно приємні і теплі відчуття назавжди залишаться у сердцях всіх присутніх.

Преподобний Амфілохій продовжує і надалі обєднувати людей і дарувати зцілення всім хто його потребує.

 

Блаженніший Святослав закликав вірних у день пам’яті рівноапостольного князя Володимира відновити свої хресні обіти.

Закликаю всіх упродовж цього тижня, особливо 28 липня, у день Святого князя Володимира, прийти до наших храмів і за звичаєм відновити ті обіцянки, які ми через вуста наших хресних батьків дали в день нашого Хрещення. Сказав Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав під час Літургії 24 липня в Патріаршому соборі Воскресіння Христового.

Архиєрей відзначив, що щороку, коли ми святкуємо пам'ять рівноапостольних княгині Ольги та князя Володимира, то завжди відновлюємо хресні обіти, повідомляє сайт УГКЦ.

«На запитання, чи ти відрікаєшся від сатани, і всіх ангелів його, і всього служіння його, і всієї сили його, ми є запрошені разом із нашими святими рівноапостольними княгинею Ольгою і князем Володимиром сказати: так, відрікаюся. А на запитання, чи поєднуєшся з Христом і обіцяєш служити Йому, ми запрошені сказати: так, я поєднався з Христом і готовий служити Йому», - сказав Предстоятель УГКЦ.

«Тоді побачимо, - продовжив Блаженніший Святослав, - що підставою, глибинним фундаментом боротьби, яку сьогодні веде український народ, є ніщо інше, як глибока боротьба між добром і злом. Щоб мати силу вистояти і перемогти, щоб не дати злу заволодіти нашою землею, ми мусимо черпати сили з нашого Хрещення. І тоді благодать буде нашою перемогою над злом в особистому житті і в нашому сучасному історичному моменті».

Нагадаємо, Чин відновлення хресних обітів у день Святого рівноапостольного князя Володимира у 2006 році в Українській Греко-Католицькій Церкві запровадив тодішній Отець і Глава УГКЦ Архиєпископ-емерит Блаженніший Любомир. Відтоді щороку в усіх храмах в Україні та в усьому світі вірні після Літургії відновлюють свої хресні обіти.

У день, коли православна церква відзнача святої рівноапостольної княгині Ольги, Високопреосвященнійший Мстислав Архиєпископ Тернопільський і Подільський звершив чин освячення храму на честь св. рівноапостольної княгині Ольги у с.Біла Тернопільського благочиння.

Також Архиєпископ Мстислав освятив іконостас, після чого у новоосвяченому храмі очолив Божественну Літургію. Його Високопреосвященству співслужили Преосвященнійший Кирил Єпископ Ужгородський і Закарпатський, настоятель храму митр. прот. Володимир Простак, духовенство Тернопільської, Львівської та Хмельницької єпархій, повідомляє сайт УАПЦ.

Після запричасного стиха до присутніх з повчальними словами звернувся Єпископ Кирил. Преосвященнійший Владика розповів про життя святої та підкреслив про її великий внесок в утвердженні християнства на наших землях. Після закінчення Божественної Літургії Високопреосвященніший Владика Мстислав привітав усіх з великою подією в історії села і нагородив церковними відзнаками жертводавців та благодійників, які долучилися до будівництва храму.

Настоятель храму отець Володимир подякував Владикам та духовенству за спільну молитву, а парафіянам за багаторічну підтримку у будівництві святині.

Відео - TV-4.

У день, коли православна церква відзнача святої рівноапостольної княгині Ольги, Високопреосвященнійший Мстислав Архиєпископ Тернопільський і Подільський звершив чин освячення храму на честь св. рівноапостольної княгині Ольги у с.Біла Тернопільського благочиння.

Також Архиєпископ Мстислав освятив іконостас, після чого у новоосвяченому храмі очолив Божественну Літургію. Його Високопреосвященству співслужили Преосвященнійший Кирил Єпископ Ужгородський і Закарпатський, настоятель храму митр. прот. Володимир Простак, духовенство Тернопільської, Львівської та Хмельницької єпархій, повідомляє сайт УАПЦ.

Після запричасного стиха до присутніх з повчальними словами звернувся Єпископ Кирил. Преосвященнійший Владика розповів про життя святої та підкреслив про її великий внесок в утвердженні християнства на наших землях. Після закінчення Божественної Літургії Високопреосвященніший Владика Мстислав привітав усіх з великою подією в історії села і нагородив церковними відзнаками жертводавців та благодійників, які долучилися до будівництва храму.

Настоятель храму отець Володимир подякував Владикам та духовенству за спільну молитву, а парафіянам за багаторічну підтримку у будівництві святині.

 

Боротьба добра і зла - одвічна!

Боже слово сьогодні кличе зробити свій, але правильний вибір - бути разом з Христом. Бо остаточно ми з вами можемо бути собою, не втратити власної гідності лише тоді, коли у своєму особистому житті станемо по стороні добра і остаточно станемо християнами, бо немає іншої сили, яка може перемогти зло, повідомляє сайт УГКЦ.

Про це говорив сьогодні Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав під час проповіді до вірних 24 липня у Патріаршому соборі Воскресіння Христового у Києві.

Проповідник зауважив, що слухаючи сьогодні євангельське читання про побут і дії Ісуса Христа в Гадаринському краї, ми з вами стаємо свідками відвічного протистояння, глибокої і остаточної боротьби між добром і злом. Протистояння між Ісусом Христом, який є повний Духа Святого, та іншими людьми, які є повні іншого духа, і виходять начебто з нутра землі. Ісус Христос зустрічає диявола на його, можна сказати, власній території. У деталях опису цього протистояння євангелист Матей дає нам наче глибоку відповідь на наші особисті питання і наш пошук…

…Можемо сказати, - розповів Блаженніший Святослав, - що боротьбою між добром і злом завжди є боротьба за свободу людини, за її гідність. Бо остаточно це чудо (вигнання з одержимих людей бісів), яке Ісус Христос чинить сьогодні перед нашими очима, - чудо звільнення, визволення. Це чудо повернення людині її власної гідності і свободи. Зло є завжди поневолюючим. Каже нам Христос, хто чому піддається, той стає тому невільником, хто чинить гріх, стає невільником гріха.

Предстоятель звертає нашу увагу, що Ісус Христос засвідчує нам, що Він прийшов, аби бути визволителем, дати свободу усім тим, які безкомпромісно стануть по його стороні, стануть по стороні добра, свободи.

Бо справжня свобода - це ні що інше як свобода від зла, здатність бути вільним і чинити все те, що є добрим у очах Божих. Сьогодні у цьому євангельському читанні начебто кожному з нас Ісус Христос представляє два різних вибори, які ми повинні сьогодні самі зробити. Христос каже, що не можна двом панам служити. Не можна бути трішки по стороні зла і трішки по стороні добра. Кожен з нас має зробити своє особисте рішення, - наголосив Глава Церкви.

Проповідник відзначив, що сьогодні наша Церква урочисто святкує пам'ять блаженної рівноапостольної княгині Ольги. По-особливому, - каже він, - відчуваємо її тут, на святих київських горах. Вона, можливо, у своєму часі мала силу і сміливість іти проти течії тогочасної культури і звичаїв. Вона рішуче стала по стороні добра, по стороні Христа, зробила свій життєвий вибір, прийнявши святе Таїнство Хрещення. Згадуючи сьогодні життєве рішення княгині Ольги, ми чуємо її заклик до нас сьогодні бути переможцями з Христом, бути по стороні добра, бути собою, бути християнами в нашому часі. Вона відкриває нам потужне джерело нашої сили й перемоги, - вважає Блаженніший Святослав.

Архиєрей нагадав, що коли ми святкуємо пам'ять наших рівноапостольних просвітителів княгині Ольги і князя Володимира, ми завжди відновляємо хресні обіти. «Я закликаю усіх, зокрема, у день пам’яті святого князя Володимира прийти до наших храмів і за звичаєм відновити ті обіцянки, які ми через вуста наших хресних дали в день нашого Хрещення», - закликав духовний лідер греко-католиків.

Підставою, глибинним фундаментом боротьби, яку сьогодні веде український народ, є ніщо інше як глибока боротьба між добром і злом. Щоби мати силу вистояти і перемогти, щоб не дати злу заволодіти нашою землею, ми мусимо черпати сили з нашого Хрещення. І тоді благодать буде нашою перемогою над злом у нашому особистому житті і в нашому сучасному історичному моменті, - переконаний Глава УГКЦ.

Тернополяни часто сперечаються, чи варто працювати у неділю чи свято. Шукаючи відповідь, варто прислухатись до цієї думки:

Люди працюють щонеділі і у святкові дні, і на них сипляться біди, переконує старець Паїсій Святогорець.

За правилами, перед вечірньою напередодні свята або недільного дня будь-яка робота припиняється. Краще, якщо це можливо, попрацювати довше в попередній день, аби під час і після святкової вечірні не працювати. Якщо хтось за надзвичайної необхідності зробить якусь нескладну справу ближче до вечора в недільний і святковий день, то це інша річ. Але і така легка робота повинна відбуватися з міркуванням. У старі часи навіть селяни, які працювали в полі, почувши благовіст до вечірні, осіняли себе хресним знаменням і припиняли роботу. Те ж саме робили і жінки, які по-сусідськи збиралися з рукоділлям біля своїх будинків. Вони піднімалися з лавок, осіняли себе хресним знаменням і відкладали вбік в’язання чи іншу роботу. І Бог їх благословляв. Вони були здорові і раділи життю. А зараз люди скасували свята, пішли від Бога і Церкви, але в кінцевому підсумку вони витрачають усі зароблені гроші на лікарів і лікарні. Якось до мене в келію прийшов один батько і сказав: «Моя дитина часто хворіє, і лікарі не можуть зрозуміти що з нею». - «Припини працювати щонеділі і все владнається», - відповів я йому. І дійсно, він послухався і його малюк більше не хворів.

Я завжди даю мирянам пораду припинити працювати щонеділі і у святкові дні, аби на них не сипалися біди. Упорядкувати свою роботу можуть усі. Уся основа - у духовній чуйності. Якщо є ця чуйність, то в будь-якій ситуації знаходиться вихід. І якщо цей вихід спричинить за собою якийсь малий збиток, то благословення, яке отримають ці люди, буде подвійним. Однак багато хто цього не розуміє і не ходить щонеділі і у святкові дні навіть на Божественну Літургію. Божественна Літургія освячує людину. Якщо християнин не йде в неділю до церкви, то як він освятиться?

Але, на жаль, люди потихеньку йдуть до того, аби від свят нічого не залишилося. Бачиш як: для того, аби забулися Святі, змінюють навіть християнські імена. Василику перетворюють на Віку. Із Зої роблять Зозо… Придумали «свято матері», перше травня, перше квітня… Скоро скажуть: сьогодні «день артишоку», завтра - «свято кипариса», післязавтра - пам’ять винахідника атомної бомби або того, хто придумав футбол… Але попри все, Бог нас не залишає.

Цитати із книги “Слова. Том І. С болью и любовью о современном человеке” оприлюднені на сайті godimage.org.ua 

За новим стилем в Україні 24 липня вшановують пам’ять святої рівноапостольної княгині Ольги, бабусі Володимира Великого.

Після смерті чоловіка, князя Ігоря († 945), Ольга довгі роки правила Руською державою від імені свого малолітнього сина Святослава. Княгиня Ольга прийняла християнство.

Дата хрещення Ольги не відома точно. У літописі сказано, що Ольга хрестилася в Царгороді 955 року. Грецькі джерела широко описуючи її побут у Царгороді в 955-957 роках, нічого не згадують про її хрещення. Таку важливу подію, як хрещення володарки Русі, вони не могли б оминути мовчанкою. Більшість істориків вважають, що Ольга охрестилася в Києві в 954-955 роках і вже як християнка була потім з великими почестями прийнята у Царгороді, повідомляє risu.org.ua  

Загалом, християнство було відоме українцям ще з апостольських часів, сааме на наших землях зазнав мученицької смерті перший Папа Климентій. Уже за часів Аскольда і Дира, а також пізніше - князя Олега ) були в Києві й на Русі варяги-християни, а за князя Ігоря вони мали свою церкву святого Іллі в Києві. У цій церкві християни-дружинники, підписуючи мирний договір з Візантією 944 року, присягали князеві Ігореві, чоловіку Ольги.

Християнська віра вплинула на особисте життя Ольги. У деяких документах сказано, що ніби це вона збудувала в Києві церкву святої Софії і дала гроші на будову церкви святої Тройці у Пскові. У 959 році вона посилала послів до німецького короля Оттона І. Західні літописи стверджують, що княгиня просила в нього єпископа і священиків.

Старання Ольги навернути і свого сина Святослава в християнську віру не увінчалися успіхом. У Повісті времєнних літ читаємо: «Ольга, живучи зі своїм Святославом, навчала його потреби охреститись, і він того не притримувався, ані не приймав до своїх ушей... Ольга часто говорила: "Я, мій сину, Бога пізнала і радуюся, коли ж і ти пізнаєш, то пічнеш радуватися". Він же не звертав уваги на те, кажучи: "Як я можу новий закон прийняти один? А дружина моя почне з цього сміятися"».

Про християнське життя Ольги свідчить її остання воля, де вона просить, щоб її поховали за християнським звичаєм і на гробі не справляли поганської тризни. Померла вона 969 року, маючи близько 75 років.

Святий Володимир Великий, онук княгині Ольги, який 988 року ввів християнство як державну релігію на Русі, близько 1000 року переніс тіло Ольги до новозбудованої Десятинної церкви за київського митрополита Леонтія (992-1008). Монах Яків пише, що в труні було віконце, через яке можна було побачити нетлінне тіло Ольги.

Під час нападу монголів мощі Ольги сховали під руїнами Десятинної церкви. Митрополит Петро Могила, відбудовуючи 1635 року невелику церкву на місці Десятинної, віднайшов мощі святої Ольги. Вони зберігалися там до XVIII ст. Згідно з рішенням Синоду Російської Церкви, їх переховали, але місце нікому не відоме.

Після смерті княгиню Ольгу тривалий час не канонізували, оскільки на її гробі не діялися чуда, що є умовою канонізації. Ані літописець, ані монах Яків нічого не згадують про святкування пам'яті святої Ольги, хоч обидва говорять, що при перенесенні її мощей за Володимира Великого її тіло було нетлінне.

Культ святої Ольги і празнування дня її смерті існували ще до приходу монголів. Очевидно, що ще до цього були відомі і чуда за її посередництвом, бо її ім'я було поміщене у список святих приблизно в XII ст. Про святкування пам'яті Ольги ще в домонгольській добі довідуємося з трьох збережених списків сербського Прологу з XIII-XIV століття. Списки переписані з болгарського тексту, який відписали з руського оригіналу. У них подано життєписи руських святих Київської області, що їх празники були встановлені ще до нападу монголів. Серед тих святих є також життєпис княгині Ольги, який закінчується словами: "Ольго, не переставай молити Бога за тих, що почитають день твого упокоєння". Згаданий сербський Пролог подає день смерті Ольги - 11 липня (24 липня - за новим стилем).

Як пише у книзі «Пізнай свій обряд» о. Юліан Катрій, не можна з певністю сказати, чи окрема служба на честь святої Ольги вже була в домонгольській добі, бо до нас з того часу нічого не дійшло. Теперішня служба її празника походить з середини XV ст.

Московський цар Іван Васильович у 1557 році вислав до царгородського Патріарха Йоасафа пом'яник руських великих і удільних князів. У ньому немає імені Ольги серед імен князів і княгинь, яких поминали на молебнях як святих, але воно засвідчене серед імен тих, яких треба було поминати на панахидах.

У богослуженні празника святу княгиню Ольгу величають такими похвалами: "Наче сонце, засяяла нам твоя преславна пам'ять, Ольго богомудра, мати князів руських, Христова мізинице... Ти наша велич і похвала, Ольго богомудра, бо тобою ми визволилися від ідольського обману... Сильна наче львиця, одягнена силою Святого Духа... Чиста наставнице закону й учителько Христової віри, прийми похвалу від недостойних рабів і молися до Бога за нас, що свято празнуємо твою пам'ять".

Сьогодні у селі Біла Тернопільського району освятять новозбудований храм святої рівноапостольної Ольги.

16-17 липня у Марійському духовному центрі, що у Зарваниці відбувалась Загальнонаціональна проща. Участь у ній взяли і польські єпископи.

Ми - поляки і українці є братами. Першочерговим у цьому братерстві є тієї самої єдність віри, яку ми прийняли практично одночасно. Цього року ми святкували 1050-річницю хрещення Польщі, а ви нещодавно святкували 1025-річницю хрещення Русі. І це братство не стосується тільки минувшини, воно стосується теперішнього і майбуття, - відзначив Глава польського католицького Єпископату, Познанський Архиєпископ і Митрополит монс. Станіслав Ґондецкі на Загальнонаціональній прощі до Зарваниці, повідомляє сайт УГКЦ.

Митрополит Познанський також розповів про спільну з Блаженнішим Святославом оборону правд католицької віри на Синоді єпископів Католицької Церкви, де розглядалися проблеми сім’ї: Перебуваючи на Синоді єпископів Католицької Церкви, який був присвячений питанням сім’ї, ми разом з Блаженнішим Святославом були в одній робочій групі ми разом по-лицарськи боронили правди католицької віри. Я подивляв той факт, що Його Блаженство не тільки виявися дуже обізнаним у цих питаннях, але і тим, що Його Блаженство мусів боронити присутність Святого Духа на цьому Синоді. Маєте не тільки Верховного Архиєпископа, але Великого Архиєпископа. Можете гордитись ним.

Також участь у прощі взяв владика Вільгельм з Австрії, правлячий єпископ дієцезії Граца, та владика Леон Дубравський, єпископ Кам'янець-Подільської дієцезії.

Відтак було зачитано лист Польського Єпископату до поляків з нагоди річниці Волинської трагедії:

У чергову річницю Волинської трагедії, символом якої є події, що сталися 11 липня 1943р., ми прагнемо закликати наших земляків до прощення і поєднання.

Ми знаємо «жертвами кровопролиття та етнічних чисток стали десятки тисяч невинних людей, зокрема, жінки, діти і старші». Поляки і українці рятували сусідів і родичів, які перебували у небезпеці. Християнська оцінка Волинської трагедії вимагає засудження і перепрошення. Вважаємо, що насилля за жодних обставин не може бути методом вирішення конфліктів і не може бути виправдане ні політичним, ні економічним, ні релігійним інтересом» (З Декларації Отця і Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава, Перемишлького Митрополита і Архиєпископа (латинського обряду) Йозефа Міхаліка, Львівського Митрополита і Архиєпископа Менчислава Мокшицького (латинського обряду) та Митрополити і Архиєпископа Перемишльсько-Варшавського УГКЦ Іван Мартиняка з 2013р.).

Усвідомлюємо, що лише правда може зробити нас вільними. Правда, яка нічого не прикрашає і не оминає, яка нічого не замовчує, але веде до прощення і відпущення гріхів. Навіть від найболючішої правди минулого непотрібно втікати. Її потрібно дослідити, а це повинні зробити історики.

Пророче значення для нас мають пророчі слова св. Івана Павла ІІ, сказані у Львові в 2001році: «Нехай завдяки очищенню історичної пам’яті всі будуть готові поставити вище те що єднає, а не те що розділяє. Щоб разом будувати майбутнє, оперта на взаємоповазі, на братерській спільності та співпраці, на автентичній солідарності».

Від імені президії Єпископської конференції Польщі виражаємо нашу радість щодо будь-яких старань спрямованих до прощення провин окремих людей і народів. Християнське прощення є безумовною цінністю, яка готова пробачити навіть найбільші беззаконня, як вбивства невинних людей, примусові виселення і т.д..

Святий Іван Павло ІІ звертаючись до українців і поляків писав: «Як Бог простив нам у Христі, так і віруючі повинні вміти прощати отримані кривди і просити прощення за власні прогрішення, щоб в нести свій вклад для побудови світу, який би шанував життя, справедливість, злагоду і мир». Християнське прощення не означає баналізацію злочину, не означає виправдання винуватців, або їх забуття. Це дуже важливий крок з огляду на моральність та добросусідське проживання майбутніх поколінь, які не несуть відповідальності за вчинки своїх предків. Тому ми пригадуємо слова греко-католицьких і римо-католицьких єпископів Польщі та України: «Піднесімося понад політичні погляди та історичні обставини, понад наші церковні обряди, навіть понад нашу національну приналежність - українську і польську. Пам’ятаймо насамперед що ми - діти Божі. Звернімося до Отця Нашого з благанням: прости нам провині наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим. А щоб молитва наша була цілком щирою, скажімо один одному слова: прощаємо і просимо прощення. Адже вони вже показали свою силу в справі примирення».

Нехай станеться це перед лицем Бога в Тройці Єдиного та Богородиці у святих для наших народів місцях. На Ясній Горі та в Зарваниці, у Варшаві і в Києві, у Кракові і у Львові. Нехай наша спільна молитва буде молитвою чистих сердець, молитвою людей доброї волі.

Архиєпископ Станіслав Ґондецкі, митрополит Познаньский, Президент Конференції католицьких єпископів Польщі

Архиєпископ Марек Яндрашевскі, Митрополит Лоздький, Заступник Президент Конференції католицьких єпископів Польщі

Єпископ Артур Межінскі, Генеральний секретар Конференції католицьких єпископів Польщі

 Варшава 24 червня 2016 року.