4ebed7efffc0e4484ba2a62c9aa5f0c1.jpg
49cc71f707a57070b6e1ec9be66577e7.jpg
Духовність
Духовність

Духовність (84)

 

1 млн. прочан очікують у Марійському духовному центрі у с. Зарваниця під час Загальнонаціональної прощі.

Відбудеться вона 16-17 липня. Цьогоріч проща приурочена Року Божого Милосердя та молитві за мир в Україні, повідомляє CREDO.

15 липня о 8:30 від Архикатедрального собору у м. Тернопіль вирушить колона паломників – близько 2 тис. людей, - зазначив архиєпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський Василій (Семенюк). - У суботу, 16 липня, Блаженніший Святослав зустрінеться з молоддю. Традиційно буде похід зі свічками до чудотворного місця.

Учасники прощі молитимуться Панахиду за героїв Небесної Сотні, всіх воїнів та невинно вбитих, які віддали своє життя за Україну.

 

 

 

Тернопільська делегація, яка брала участь у відзначенні Дня української національної пам'яті у Перемишлі, разом з іншими учасниками, зазнала нападу польських молодиків, які вигукували антиукраїнські гасла.

Радикальні сили Польщі готуються до ювілею.  Цього року виповнюється 70 років від часу українсько-польського конфлікту на Волині. У Польщі та Україні по-різному інтерпретують події 1943–1944 років, де потерпіло мирне населення. Намагання Української Греко-католицької і Римо-католицької церков у справі Волинської трагедії зробити спільну заяву до вірних зазнало невдачі.

УГКЦ і РКЦ намагалися зробити спільну заяву, але не вдалося виробити «єдиної позиції» у тексті до вірних обох церков, пояснив митрополит Львівський Мечислав Мокшицький. Архієпископ зауважив, що в Україні мало говорять про події на Волині.

Останні десять років 11 липня вшановують жертв польсько-українського конфлікту. Приводом стало те, що цього дня у 1943 році відбулась масова атака українських повстанців на польські села. Серед знищених був Порицьк – нинішня Павлівка, де й відбувається щорічне вшанування.

Утім, масові вбивства поляків на Волині розпочались ще у 1939 році під покровом радянської влади, якій було вигідно, що бандитські угруповання, так званий люмпен, грабував і вбивав заможних поляків. Тоді на Волині поляки були у меншості, десь у співвідношенні до українців – один до семи. На Волині у роки війни домінувала Автокефальна українська православна церква. Попри те, що Волинь не була теренами греко-католиків і для українських селян Волині провідник вірних Андрей Шептицький не був авторитетом, митрополит реагував на ворожнечу між поляками і українцями, повідомляє Радіо Свобода.

Приватне листування про волинські події

У Центральному державному історичному архіві України у Львові збереглося кілька листів митрополита до римо-католицького архієпископа Болеслава Твардовського, датованих 1941 і 1943 роками, розповідає науковий працівник архіву, упорядник збірників документів і матеріалів про митрополита Андрея Шептицького Оксана Гайова.

«Дивовижно, що митрополита Андрея Шептицького звинувачують у вбивствах на Волині. Чи він був відповідальний за ці події? Звісно, що ні. Але йому боліло вбивство, як таке. Як тільки він чув, що це відбувається на Волині, він виступив в обороні покривджених. Митрополит звернувся до свого співбрата, до архієпископа Болеслава Твардовського з проханням написати пастирські листи з осудженням убивств, які відбуваються на Волині, і говорив, що ці листи помістить в українських часописах. На жаль, таких пастирських листів зі сторони польського римо-католицького єпископату з осудженням убивства не було», - каже Оксана Гайова.

Митрополит не міг у 1941 чи в 1943 році відвідати Волинь, не лише з огляду на війну, але й на стан здоров’я. Відомо, що від 1934 року, з дозволу Апостольської столиці, він мав право відправляти службу сидячи, бо у нього були хворі ноги. Втім, слуга Божий Шептицький досконало володів інформацією і бажав знайти правду. А тому писав до архієпископа Болеслава Твардовського ще у 1941 році, що в хаосі тодішньої хвилі нагору вийшли всі найгірші елементи.

«У статистиці вбивств, вважаю, дуже поважне місце займають грабункові вбивства… Безкарно діють у краю більшовики-партизани, агітатори польських революційних організацій Варшави… Правдоподібно, в багатьох випадках діють особисті порахунки… Є в краю банди різних дезертирів, і всюди маса звироднілих одиниць-садистів, які потребують людської крові», – писав він. 

Ці найгірші елементи були вигідні тодішній радянській владі, якій треба було позбутись заможних поляків. Митрополит Андрей пише, що не можна звинувачувати у грабунках і вбивствах лише українців. «А що сказати про шереги забитих українців і що сказати про поляків, які виступають під фірмою volksdeutscherow і де тільки можуть нищать український елемент».

Шептицький писав про передумови трагедії на Волині

Митрополит ще у 1941 році писав про передумови, які й призвели до жахливого кровопролитного конфлікту між поляками й українцями у 1943 році. А це, зокрема, масові вбивства українців на Холмщині, в околицях Лежайська і на Волині. У листі 15 серпня 1943 року митрополит Шептицький просив польських єпископів написати пастирські листи, які б «осуджували і перестерігали перед ненавистю українського народу».

«У хвилях, коли в 1930 році життя і майно українців було наречене на шалену, проваджену урядом акцію, так звану пацифікацію, коли в 1939 році, кілька місяців перед війною, збройні відділи, може, перебрані в мундири польських солдатів, і, може, тільки перебрані в мундири польських офіцерів, грабували українські села, знущалися над людьми і не одного українця замордували…», - писав він.

Митрополит Шептицький просив, щоб його пастирські листи розмістила Gazeta Lwowska у польському перекладі. Писав глава УГКЦ Андрей Шептицький і про акти терору польських підпільних організацій проти українців. Відтак у той час між духовними провідниками двох католицьких церков тривало листування, з якого отримуємо чимало відповідей щодо причин і винних у кровопролитті на Волині у 1943 році.

Тема реакції Церкви на Волинську трагедію ученими-істориками не є належно і глибоко вивчена і проаналізована, зауважує директор музею «Тюрма на Лонцького», історик Руслан Забілий.

«Досліджувати мають не політики, як вони це роблять у цілому щодо Волинської трагедії, а саме історики, фахівці. Мені здається, що у Польщі різним громадським організаціям, які агресивно налаштовані, вигідний такий перебіг подій довкола Волинської трагедії, який ми зараз спостерігаємо, це просто політичні спекуляції», - наголошує історик.

70 років минає від часу трагедії на Волині, але досі українці і поляки не спроможні спокійно переосмислити цю жахливу трагедію, яка забрала життя тисяч невинних людей, поляків і українців, які мирно жили, приятелювали, одружувались, хрестили дітей, шанували православні і католицькі свята. Коли почалось масове нищення польських сіл 11 липня, то місцеві українці це засуджували і не розуміли, що раптом змінилось, що діється.

Донині по обидва боки кордону не можуть знайти шлях до примирення обох народів, які мешкали на спільній території. А може, цим шляхом для політичних і церковних діячів мали б стати слова митрополита Андрея Шептицького, написані до Болеслава Твардовського: «…маю надію, що голос двох пастирів, перестерігаючи перед гріхом та з порадами вірним дотримувати Божі заповіді, християнську любов допоможе заспокоїти пристрасті й унормує взаємні відносини».

Із великим болем ми сприйняли звістку про те, що 26 червня, у Неділю всіх святих, на мирну релігійну процесійну ходу в Перемишлі (Польща) було вчинено напад з боку радикально налаштованих молодих людей.

Ця молитовна хода відбувається щороку, починаючи з 20-х років минулого століття. Її проводять для вшанування українських воїнів, які загинули в таборі для військовополонених біля Перемишля після завершення Першої світової війни і поховані на місцевому цвинтарі. Її не дозволяли проводити лише в часи комуністичного режиму, повідомляє Інформаційний ресурс УГКЦ.

Процесійну ходу очолював владика Євген (Попович), Архиєпископ і Митрополит Перемишльсько-Варшавський УГКЦ. У ній брали участь священики, монахи і монахині, учні місцевої української школи та кілька сотень вірних.

Ми рішуче засуджуємо такі прояви крайнього націоналізму. Така поведінка не сумісна з честю, гідністю і покликанням європейського, а тим більше християнського народу.

Такі дії руйнують спільний європейський простір, стають причинами для розпалювання ненависті й незгоди, а  тому створюють перешкоди для будування нашого спільного майбутнього.

Ми певні, що культурне, інтелектуальне середовище польського народу, як і церковні діячі теж рішуче засуджують подібні вчинки. Ми і надалі будемо разом діяти в дусі польсько-українського примирення, яке ми спільно започаткували вже багато років тому.

Висловлюємо вдячність польським правоохоронцям, які своїми професійними діями не дозволили ситуації вийти з-під контролю і процесія дійшла до своєї мети та молитва на кладовищі все ж відбулася.

Нехай у Рік Божого милосердя Господь Бог допоможе польському і українському народам поборювати всяку ненависть, допоможе нам прощати і просити прощення. А відтак, відповідно до заповіту святого Папи Івана Павла ІІ, гоїти рани нашого нелегкого історичного минулого.

В урочищі Бичова  Монастириського району 6-7 серпня відбудеться ХVІІ Всеукраїнський фестиваль лемківської культури «Дзвони Лемківщини»

Гостей фестивалю чекають виступи лемківських колективів, смачні страви лемківської кухні, майстер-класи із виготовлення предметів побуту.

Нагадаємо, у 2015-му році  фестиваль був присвячений 70-річчю з початку депортації,  Учасники фестивалю разом з главою УГКЦ Блаженнішим Святославом Шевчуком  молилися за воїнів АТО, які захищають нашу державу на Сході, загиблих військових і Героїв Небесної сотні.

Фестиваль відвідали близько 30 тисяч учасників.

Львівщина кличе тернополян на Всеукраїнську прощу.

26 червня місія «Відпустовий центр «Страдецька Гора» організовує традиційну всеукраїнську прощу до села Страдч Яворівського району Львівщини, повідомляєКатолицький оглядач.

Про це  повідомив єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ Володимир Груца.

Проща присвячена 65-й річниці від дня смерті священомученика Михайла Конрада та мученика Володимира Прийми. Святкові богослужіння очолить глава УГКЦ патріарх Святослав Шевчук, – повідомив Володимир Груца.

Він зауважив, що Володимир Прийма був мирянином, а не священиком та монахом. Тобто, звичайною людиною, як і всі навколо. Зараз ми дуже потребуємо таких лікарів, вчителів, чиновників, архітекторів, будівельників, – говорить Володимир Груца.

Своєю чергою, голова Яворівської райдержадміністрації Орест Хлян повідомив, що кожен автобус з прочанами будуть зустрічати волонтери та поліція. Вони допомагатимуть дістатися до місця молитви, звідкіля й почнеться проща.

Щороку кількість прочан збільшується. А цього року проща буде в неділю. Крім того, відбудеться візит блаженнішого Святослава. Тому подія буде більш велична, – каже він.

Він запевнив, що напередодні прощі, в суботу ввечері, спеціальні служби перевірять території, де будуть відбуватися молитви і дороги, якими йтиме піша проща, щоби ніхто не підкинув вибухівки чи інших небезпечних предметів. І того ж вечора поліція почне охороняти територію.

За словами голови Яворівської райдержадміністрації, проща відбувається біля міжнародної траси Львів-Краковець. Тому потрібно забезпечити безперебійний рух автотранспорту, який їде до кордону.

Також прочан забезпечать необхідною кількістю питної води. І всім роздадуть карти, де буде зазначено місця, де можна випити води, відвідати туалет або звернутися за медичною допомогою. Крім того, розповсюдять номери телефонів, куди звертатися, якщо хтось загубився чи щось сталося надзвичайного.

Парох с. Страдч, голова місії «Страдецька гора» о. Іван Колтун розповів, що це вже десятий рік відбувається така проща.

Люди з усіх куточків України приїжджають до нас. Кожного року це незмінний день – 26 червня. Останні роки збиралося до 30 тисяч паломників, – розповідає він.

Особливість цьогорічної прощі – в участі родин, які вимолили собі благословення саме в Страдчі. Також під час прощі відбудеться присяга відречення від алкоголю.

Львівщина кличе тернополян на Всеукраїнську прощу.

26 червня місія «Відпустовий центр «Страдецька Гора» організовує традиційну всеукраїнську прощу до села Страдч Яворівського району Львівщини, повідомляєКатолицький оглядач.

Про це  повідомив єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ Володимир Груца.

 

Проща присвячена 65-й річниці від дня смерті священомученика Михайла Конрада та мученика Володимира Прийми. Святкові богослужіння очолить глава УГКЦ патріарх Святослав Шевчук, – повідомив Володимир Груца.

Він зауважив, що Володимир Прийма був мирянином, а не священиком та монахом. Тобто, звичайною людиною, як і всі навколо. Зараз ми дуже потребуємо таких лікарів, вчителів, чиновників, архітекторів, будівельників, – говорить Володимир Груца.

Своєю чергою, голова Яворівської райдержадміністрації Орест Хлян повідомив, що кожен автобус з прочанами будуть зустрічати волонтери та поліція. Вони допомагатимуть дістатися до місця молитви, звідкіля й почнеться проща.

Щороку кількість прочан збільшується. А цього року проща буде в неділю. Крім того, відбудеться візит блаженнішого Святослава. Тому подія буде більш велична, – каже він.

Він запевнив, що напередодні прощі, в суботу ввечері, спеціальні служби перевірять території, де будуть відбуватися молитви і дороги, якими йтиме піша проща, щоби ніхто не підкинув вибухівки чи інших небезпечних предметів. І того ж вечора поліція почне охороняти територію.

За словами голови Яворівської райдержадміністрації, проща відбувається біля міжнародної траси Львів-Краковець. Тому потрібно забезпечити безперебійний рух автотранспорту, який їде до кордону.

Також прочан забезпечать необхідною кількістю питної води. І всім роздадуть карти, де буде зазначено місця, де можна випити води, відвідати туалет або звернутися за медичною допомогою. Крім того, розповсюдять номери телефонів, куди звертатися, якщо хтось загубився чи щось сталося надзвичайного.

Парох с. Страдч, голова місії «Страдецька гора» о. Іван Колтун розповів, що це вже десятий рік відбувається така проща.

Люди з усіх куточків України приїжджають до нас. Кожного року це незмінний день – 26 червня. Останні роки збиралося до 30 тисяч паломників, – розповідає він.

Особливість цьогорічної прощі – в участі родин, які вимолили собі благословення саме в Страдчі. Також під час прощі відбудеться присяга відречення від алкоголю.

 
 
 
 

 У понеділок, 20 червня - День Святого Духа.

 

Іменини землі - саме таку другу народну назву має це церковне свято. У цей день в храмах проходять урочисті літургії на честь цієї важливої церковної події - зішестя Святого Духа на апостолів. У Духів день, згідно з Новим завітом, Святий Дух зійшов на апостолів у вигляді вогненних променів. Вони ж, в свою чергу, несподівано заговорили на різних мовах світу і раптом без проблем стали розуміти ці мови. Після цієї знаменної події апостоли понесли по всьому світу слово боже. Свято святого духа або духів день святкую відразу ж за святом Святої Трійці. І як не дивно Духів день йде відразу на наступний день після Зеленої неділі (Трійці). Це свято вважають народженням Церкви. На думку багатьох, саме тоді Христос виголосив Нагірну проповідь.Як святкують

До свята Святого духа  люди по-різному ставляться. Дехто пошановує його, як і Трійцю, а  дехто не приділяє йому гідної уваги. Але все ж це свято відзначене в церковному календарі. Про святкування Святої Трійці знають багато, всі знають традиції та обряди. Найчастіше в це свято збирають букети з трав: меліси, м'яти, осоки, потім приносять у церкву і вже освячені квіти ставлять у свій будинок, кажуть, такі квіти приносять достаток і  добробут. Також кажуть, що меліса та м'ята після Трійці починають володіти лікувальною силою, і з них варять чаї та відвари. Навіть роса на Трійцю вважається цілющою. У церкві, на богослужіннях люди, які принесли трави отримали нову силу через святий дух, повідомляє supermg.com 

В духів день завжди намагаються запросити рідних і близьких до свого столу, при цьому не шкодують смакоти. На столі можна побачити розкішний коровай, млинці, смачний пиріг. У цей день прийнято дарувати подарунки. Радять також вибиратися на природу, влаштовувати там пікніки. В духів день категорично заборонено чіпати і Землю. Ні в якому разі в Духів день не потрібно нічого садити й пересаджувати, але  натомість дозволено в це свято пройтися по землі босими ногами. Кажуть, що в День Святого духа така прогулянка особливо корисна. Не варто забувати пом'янути в Духів день всіх померлих, і навіть тих, кого раніше не поминали, тих, хто похований на чужій землі. Було б дуже добре, якби ви поставили свічку в пам'ять про тих людей, кажуть, що тоді їх дух буде спокійний.  Пов'язують Духів день з грозою і дощем. Існує прикмета, що яка погода буде в день свята, така буде триматися ще шість найближчих тижнів. Найцікавішим та наймістичнішим повір'ям є те, що з самої Трійці упродовж всього наступного тижня заборонено купатися у водоймах. Вважається, що тиждень повністю належить русалкам, вони заманюють людей до себе в водяні глибини, щоб задобрити їх, на дерева вішають шматки тканини, з яких русалки зможуть пошити собі новий одяг.

До речі, у Духів день часто ходять збирати різні цілющі трави. Заготовку можна починати ще в Трійцю, але всі звичаї для Трійці (трави мають потрійну силу), зберігаються і на Духів день. Тільки, не варто ходити в Русальний тиждень по лісі наодинці, також потрібно намагатися триматися подалі від води. Особливо в День Святого духа церква приділяє багато уваги такій птиці як білий голуб. Адже вона, згідно зі всіма релігійними книгами, вважається символом Святого духа.

Що конкретно потрібно від вас у Духів день 2016, ви можете вирішувати самі. Слідувати чи народних традицій – це справа кожного. Але певні церковні правила слід постаратися виконувати.

У восьму неділю після Пасхи відзначають церковне свято Трійцю. Так як це свято припадає на 50-й день після Пасхи, церква називає його ще П’ятидесятницею, 

Увібравши в себе багато рис іудейської П’ятидесятниці, християнська Трійця приєднала й національні риси тих свят, з традиціями яких вона частково злилася. Так, в українців Трійця злилася із Зеленими Святами.

Основа троїцької обрядності - культ рослинності, що в цей час починає розквітати.

В Україні ще у ХYIII столітті до церкви приносили різні трави: зорю, м’яту, канупер тощо. У середину цих трав ставили потрійну свічку, що називалася Тройцею, яка повинна горіти протягом усієї обідні. Потім ці трави використовували як оберіг від різних хвороб, а троїцьку свічку давали в руки вмираючому, повідомляє Острів знань.

Зелені Свята, насамперед, свято перемагаючої весни на порозі літа, коли природа ніби святкує з людиною своє відродження.

З Трійцею закінчувалася головна весняна календарна обрядовість.

 

Львівщина кличе тернополян на Всеукраїнську прощу.

26 червня місія «Відпустовий центр «Страдецька Гора» організовує традиційну всеукраїнську прощу до села Страдч Яворівського району Львівщини, повідомляє Католицький оглядач.

Про це  повідомив єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ Володимир Груца.

 

Проща присвячена 65-й річниці від дня смерті священомученика Михайла Конрада та мученика Володимира Прийми. Святкові богослужіння очолить глава УГКЦ патріарх Святослав Шевчук, – повідомив Володимир Груца.

Він зауважив, що Володимир Прийма був мирянином, а не священиком та монахом. Тобто, звичайною людиною, як і всі навколо. Зараз ми дуже потребуємо таких лікарів, вчителів, чиновників, архітекторів, будівельників, – говорить Володимир Груца.

Своєю чергою, голова Яворівської райдержадміністрації Орест Хлян повідомив, що кожен автобус з прочанами будуть зустрічати волонтери та поліція. Вони допомагатимуть дістатися до місця молитви, звідкіля й почнеться проща.

Щороку кількість прочан збільшується. А цього року проща буде в неділю. Крім того, відбудеться візит блаженнішого Святослава. Тому подія буде більш велична, – каже він.

Він запевнив, що напередодні прощі, в суботу ввечері, спеціальні служби перевірять території, де будуть відбуватися молитви і дороги, якими йтиме піша проща, щоби ніхто не підкинув вибухівки чи інших небезпечних предметів. І того ж вечора поліція почне охороняти територію.

За словами голови Яворівської райдержадміністрації, проща відбувається біля міжнародної траси Львів-Краковець. Тому потрібно забезпечити безперебійний рух автотранспорту, який їде до кордону.

Також прочан забезпечать необхідною кількістю питної води. І всім роздадуть карти, де буде зазначено місця, де можна випити води, відвідати туалет або звернутися за медичною допомогою. Крім того, розповсюдять номери телефонів, куди звертатися, якщо хтось загубився чи щось сталося надзвичайного.

Парох с. Страдч, голова місії «Страдецька гора» о. Іван Колтун розповів, що це вже десятий рік відбувається така проща.

Люди з усіх куточків України приїжджають до нас. Кожного року це незмінний день – 26 червня. Останні роки збиралося до 30 тисяч паломників, – розповідає він.

Особливість цьогорічної прощі – в участі родин, які вимолили собі благословення саме в Страдчі. Також під час прощі відбудеться присяга відречення від алкоголю.

У Тернополі освятили новий дерев'яний лемківський храм. Побудували його у традиціях архітектури лемків.

Знаходиться церква на вулиці Львівській. Вона стала ще одним осередком зустрічей представників лемківської культури. Церкву Вознесіння Господнього лемки Тернопільщини збудували в память про предків, які зазнали депортації.

Дерев'яний храм схожий на старі автентичні - періоду 17-18 століття, та архітектор додав будівлі і сучасних рис, повідомляє TV-4.